Справа № 320/33312/24
09 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амк Опт» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 позов задоволено повністю:
- визнано протиправними та скасовані рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 43005393) від 04.09.2023р. за №№9460602/45049004, 9460600/45049004, 9460598/45049004, 9460595/45049004, 9460588/45049004, 9460592/45049004, 9460581/45049004, 9460579/45049004, 9460574/45049004, 9460577/45049004, 9460573/45049004 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК ОПТ" (місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1Б; код ЄДРПОУ 45049004) №17 від 04.07.2023р., № 18 від 06.07.2023р., № 19 від 08.07.2023р., № 22 від 11.07.2023р., №23 від 15.07.2023р., № 24 від 13.07.2023р., № 39 від 20.07.2023р., № 40 від 18.07.2023р., №41 від 22.07.2023р., № 55 від 27.07.2023р., № 105 від 29.07.2023р;
- зобов'язано Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амк Опт» (місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1Б; код ЄДРПОУ 45049004) №17 від 04.07.2023р., № 18 від 06.07.2023р., №19 від 08.07.2023р., № 22 від 11.07.2023р., №23 від 15.07.2023р., № 24 від 13.07.2023р., №39 від 20.07.2023р., № 40 від 18.07.2023р., №41 від 22.07.2023р., № 55 від 27.07.2023р., № 105 від 29.07.2023р., датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його повністю та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 36 336 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано відповідачем-1 25.03.2026 о 19:13 в електронному кабінеті, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 26.03.2026.
На виконання вимог ухвали від 25.03.2026 апелянтом до суду 07.04.2026 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просив продовжити процесуальні строки щодо усунення недоліків апеляційної скарги. Указана заява обґрунтована тим, що органи ДПС України не належать до розпорядників бюджетних коштів, в Україні введено воєнний стан, що зумовило дефіцит Державного бюджет України, наявністю права на відстрочення сплати судового збору з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, неможливістю позбавлення права на доступ до суду покладенням обов'язку із сплати судового збору, а також подальшою неможливістю оскарження судового рішення.
Надаючи оцінку поданій заяві, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано відповідачу максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано.
З огляду на викладене подана заява про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності її задоволення.
Окремо судова колегія звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 09.04.2026 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амк Опт» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев