Справа № 826/9693/13-а
08 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії судів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , до якої із заявами приєднались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 25 листопада 2024 року на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року прийнято до провадження колегії суддів у складі судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Кобаля І.М., Штульман І.В. адміністративну справу № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди, закінчено підготовчі дії та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 січня 2026 р. о 14 годині 00 хвилин.
Відкладено розгляд справи на 10 лютого 2026 року о 15 годині 30 хвилин для належного повідомлення ОСОБА_2 , яка із заявою приєдналася до апеляційної скарги ОСОБА_1 , про дату, час і місце судового засідання.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року заявлений ОСОБА_1 у заяві від 30 січня 2026 року відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у справі № 826/9693/13-а визнано необґрунтованим та передано заяву ОСОБА_1 про відвід зазначеної колегії суддів для вирішення суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2026 року, для вирішення питання про відвід визначено суддю Вівдиченко Т.Р. та передано справу для розгляду.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року Вівдиченко Т.Р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. відмовлено.
Мотивами для постановлення ухвал про визнання відводу необґрунтованим та відмови у задоволенні заяви про відвід колегії суддів слугувало те, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу суддів. Посилання заявника на нібито передчасне завершення підготовчих дій, нерозгляд окремих клопотань чи інші процесуальні рішення суду фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями суду, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України саме по собі не може бути підставою для відводу. Суд звернув увагу, що клопотання про витребування доказів, на яке посилається заявник, уже було розглянуте під час попереднього апеляційного розгляду справи іншим складом суду, за результатами чого ухвалою від 03 лютого 2025 року у його задоволенні відмовлено. Крім того, доводи щодо неналежного повідомлення про процесуальні документи, а також посилання на неточності у супровідному листі суду не свідчать про упередженість суддів, оскільки такі обставини мають організаційно-технічний характер, не є процесуальними рішеннями суду та не впливають на обсяг прав і обов'язків учасників справи. Відхилені аргументи заявника щодо неправильного визначення його процесуального статусу як фізичної особи, зазначивши, що чинне законодавство не передбачає існування у судовому процесі окремого статусу «людини» як самостійного суб'єкта провадження, а ідентифікація учасників справи здійснюється шляхом зазначення їх прізвища, імені та по батькові. За результатами оцінки всіх доводів заяви суд дійшов висновку, що наведені обставини мають декларативний характер, не підтверджують наявності сумнівів у неупередженості чи об'єктивності складу суду та фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальним порядком розгляду справи. У зв'язку з цим підстав для відводу колегії суддів не встановлено.
Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 17 березня 2026 року о 15 год. 00 хв.
11 березня 2026 року до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Черпака Ю.К., Кобаля М.І., Штульман І.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 від 11 березня 2026 року про відвід колегії судів у складі головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. від розгляду його апеляційної скарги у справі № 826/9693/13-а залишено без розгляду в частині доводів про неналежну підготовку справи до розгляду згідно з ухвалою суду від 19 грудня 2025 року та невизнання правосуб'єктності позивача як людини (пункти 1 і 5), а в решті доводів (пункти 2, 3, 4) визнано необґрунтованою та передано заяву для вирішення суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року для вирішення питання, вказаного у другому абзаці резолютивної частини ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року, визначено суддю Златіна С.В.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року Златіна С.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. - відмовлено
07 квітня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії судів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., яка мотивована тим, що суд не визнав його правосуб'єктність як людини, перед якою держава відповідає за свої дії. У судових засіданнях колегія суддів вчиняла на нього психологічний тиск та примушувала змиритись з нав'язаним підневільним станом, обзиваючи Людину фізичною особою. Судді цієї колегії створили конфлікт з позивачем, так як погрожували, що у разі незгоди з їхніми діями видалять із зали судового засідання та продовжать слухання справи за його відсутності. Крім того, жодного разу, проводячи судові засідання, головуючий суддя не представив ні себе, ні бокових суддів, не повідомив учасникам справи їхні права та не поцікавився, чи довіряє позивач і інші учасники справи розгляд справи складу суду. Такі дії змусили позивача звернутись до керівництва Шостого апеляційного адміністративного суду з письмовими запитами чи утворений цей суд згідно зі статтею 125 Конституції України, чи призначались громадяни України (якщо вони є громадянами України) Черпак Ю.К. , Кобаль М.І. та Штульман І.В. на посади суддів, чи представляють державу Україна та несуть матеріальну відповідальність за ухвалені судові рішення і чи може суд офіційно підтвердити прийняття присяги вказаними суддями. Заступник голови цього суду повідомив, що Шостий апеляційний адміністративний суд був створений не законом, а Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» та розпочав діяти з 03 жовтня 2018 року. Вказане свідчить, що цей апеляційний суд не є судом, утвореним законом, що порушує приписи статті 92 Конституції України, оскільки виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів. У листі також зазначено, що судді Черпак Ю.К., Кобаль М.І. та Штульман І.В. є суддями Шостого апеляційного адміністративного суду, що свідчить про незаконність їх діяльності. Титульна сторінка надісланого листа заступника голови апеляційного суду містить код ЄДРПОУ Шостого апеляційного адміністративного суду - 42250890, що вказує на наявність статусу юридичної особи приватного права. В Українському законодавстві відсутній закон про утворення юридичних осіб публічного права, тому такий апеляційний суд може бути лише юридичною особою приватного права. Людина не має жодних обов'язків і не підлягає суду, що є юридичною особою приватного права. При цьому, за практикою ЄСПЛ - рішення суду, який «не встановлений законом», є нікчемним. Щодо статусу суддів зазначеної колегії суддів, то керівництво апеляційного суду у відповіді на два його запити послалось на відсутність запитуваної інформації, не підтвердило, що Черпак Ю.К. , Кобаль М.І. та Штульман І.В. є громадянами України, та не надало копій присяги суддів за їх підписами. Крім того, не було надано і відповіді, чи представляють ці особи державу Україна та чи несуть відповідальність за ухвалені ними судові рішення. Вказане створює ситуацію правової невизначеності стосовно подальшого розгляду цими суддями справи № 826/9693/13-а, зважаючи й на те, що апеляційний суд не є судом, утвореним законом. Також зазначив про те, що Кодекс адміністративного судочинства України, яким керуються судді, не відповідає Конституції України та міжнародним договорам, оскільки цей кодекс не підписаний належними посадовими особами та нескріплений Великою Державною Печаткою України, що викликає питання легітимності цього документа та його положень. Вказане свідчить про незабезпечення суддями достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності. Вимагає задовольнити його заяву про відвід у зв'язку з наявністю обставин, що викликають сумніви у їхній неупередженості та об'єктивності внаслідок ігнорування засад верховенства права, відмовою захищати права людини згідно зі статтею 55 Конституції України та втратою довіри до суду, який не є встановленим законом.
Вирішуючи питання про відвід, необхідно зазначити наступне.
Частинами першою, другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (стаття 6 частина перша Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Колегія суддів зазначає, що доводи заявника про невизнання судом його правосуб'єктності як «людини» не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки ґрунтуються на хибному тлумаченні норм національного законодавства.
Відповідно до вимог процесуального законодавства України учасниками адміністративного процесу є фізичні та юридичні особи, суб'єкти владних повноважень, а також інші визначені законом суб'єкти. Чинне законодавство не передбачає існування у судовому процесі окремого статусу «людини» як самостійного суб'єкта процесуальних правовідносин.
При цьому слід зазначити, що невдоволення і несприйняття позивачем процесуальної поведінки колегії суддів (суду), що мають наслідком по суті блокування розгляду справи, проявились у першому судовому засіданні 13 січня 2026 року і викликані зверненням до цього не як «чоловіка у статусі Людини ОСОБА_1 », а в неприйнятній формі «фізичної особи» - позивача ОСОБА_1 (відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України), що є образою і приниженням його статусу.
Таким чином, зазначені доводи фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальним статусом, визначеним законом, та не свідчать про упередженість чи необ'єктивність суддів.
Посилання заявника на нібито здійснення суддями психологічного тиску мають оціночний, суб'єктивний характер та не містять конкретних обставин, які могли б свідчити про наявність упередженості суддів або їх заінтересованості у результаті розгляду справи.
Крім того, навіть у разі незгоди учасника справи з процесуальною поведінкою суду, такі обставини відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України не можуть бути підставою для відводу.
Доводи заявника про те, що головуючий суддя не представив склад суду та не повідомив учасникам справи їхні права, не підтверджують наявності підстав для відводу, визначених статтею 36 КАС України, оскільки стосуються порядку здійснення процесуальних дій і можуть бути предметом перевірки під час оскарження судового рішення, однак самі по собі не свідчать про упередженість або необ'єктивність складу суду.
Посилання заявника на те, що Шостий апеляційний адміністративний суд не є судом, утвореним законом, є безпідставними.
Відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система судів загальної юрисдикції формується законом, а утворення конкретних судів здійснюється у порядку, визначеному законодавством, зокрема на підставі відповідних актів Президента України.
Факт здійснення судом правосуддя, його функціонування в межах судової системи України та наділення повноваженнями підтверджує його статус як суду, встановленого законом у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, наведені доводи не свідчать про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості суддів.
Доводи заявника щодо відсутності підтвердження громадянства суддів, складення ними присяги чи наділення відповідними повноваженнями мають характер припущення.
Судді, які входять до складу колегії, здійснюють правосуддя на підставі актів про їх призначення у встановленому законом порядку, що презюмує законність набуття ними відповідного статусу.
Ненадання заявнику копій відповідних документів не може свідчити про відсутність у суддів повноважень або про їх упередженість.
Посилання заявника на наявність у суду коду ЄДРПОУ та, як наслідок, твердження про його статус як юридичної особи приватного права, є юридично неспроможними.
Надання суду ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ має виключно обліково-організаційний характер та не змінює правової природи суду як органу державної влади, що здійснює правосуддя.
Доводи заявника про нелегітимність Кодексу адміністративного судочинства України не ґрунтуються на законі та суперечать принципу верховенства права.
Кодекс адміністративного судочинства України є чинним нормативно-правовим актом, прийнятим у встановленому порядку, та підлягає обов'язковому застосуванню судами.
Незгода заявника з положеннями законодавства не є підставою для відводу суддів.
Посилання заявника на практику Європейського суду з прав людини не змінюють висновків суду, оскільки наведені ним аргументи не підтверджують наявності об'єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості складу суду.
ЄСПЛ у своїй практиці розмежовує суб'єктивний та об'єктивний критерії безсторонності, при цьому для встановлення порушення необхідні обставини, які могли б викликати обґрунтовані сумніви у стороннього спостерігача, чого у даному випадку не встановлено.
Наведені ОСОБА_1 доводи мають виключно декларативний характер і спрямовані не на захист процесуальних прав, які судом не порушені, а на формальне заперечення законодавчо визначеного способу ідентифікації учасника судового процесу.
Колегія суддів також враховує, що частина доводів, викладених у заяві про відвід, зокрема щодо статусу «людини», за своїм змістом є повторними, вже були предметом судової оцінки під час вирішення попередніх заяв ОСОБА_1 про відвід цього ж складу суду та не містять нових обставин, які об'єктивно могли б поставити під сумнів неупередженість чи об'єктивність суддів. Саме по собі повторне наведення доводів, яким уже було надано оцінку судом, не створює нової передбаченої законом підстави для відводу.
Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що заява про відвід подана після початку апеляційного розгляду справи. При цьому заявником не зазначено переконливих обставин, які б свідчили про те, що про наведені підстави відводу не могло бути відомо раніше, а також ним не обґрунтовано дотримання дводенного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про такі обставини, як того вимагає частина третя статті 39 КАС України.
Викладені у заяві міркування переважно стосуються або процесуальних дій суду, вчинених раніше, або загального заперечення легітимності судової системи та процесуального законодавства, що саме по собі не свідчить про наявність виняткового випадку для заявлення відводу поза межами встановленого законом строку.
Оцінивши наведені у заяві доводи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вони не містять посилань на обставини, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 36 та статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не підтверджують наявності прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів у результаті розгляду справи, не свідчать про порушення порядку визначення складу суду та не містять об'єктивних даних, які могли б викликати обґрунтований сумнів у неупередженості чи об'єктивності колегії суддів.
Фактично доводи заявника зводяться до незгоди з процесуальними діями суду, заперечення законодавчо визначеного процесуального статусу учасника справи, а також неприйняття ним конституційно та законодавчо встановлених засад організації судової влади і здійснення адміністративного судочинства, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України не є підставою для відводу.
За таких обставин заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 39, 40, 167, 241, 242, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у справі № 826/9693/13-а визнати необґрунтованим.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у справі № 826/9693/13-а для вирішення суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.