Справа № 320/30209/25 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
08 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
при секретарі - Олешко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У червні 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 травня 2025 року №06772240203, №06769240203.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначив про те, що ОСОБА_1 станом на момент перевірки не подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік та відповідно не задекларовано отриманий дохід та податкові зобов'язання. Крім того, позивачем до перевірки не надано документів, пов'язаних з предметом перевірки, а у контролюючого органу була відсутня інформація щодо нарахування саме цих зобов'язань.
Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки ним у 2021 році сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що підтверджується платіжними дорученнями та відомостями електронного кабінету платника податку - фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 31 жовтня 2024 року №7221-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав ТОВ "АВАНТАЙН ЮНІОН" (код ЄДРПОУ 42352182) платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
За результатами перевірки складено акт від 25 грудня 2024 року №133825/Ж5/26-15-24-02- 03/3026903296, яким встановлено порушення позивачем:
- п. 179.1 ст. 179 розділу IV ПК України з урахуванням вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДПС у м. Києві;
- вимог п.п. "а" п. 176.1 п.176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
- п.п. 168.2.1 п. 168.2, п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу з урахуванням вимог п.п 164.2.9 п. 164.2 ст.164, п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст.170 Кодексу, не задекларовано дохід у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 3366000,00 грн та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2021 рік в сумі 605880,00 грн з отриманого доходу;
- п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2021 рік у сумі 50 490,00 грн.
На підставі акта перевірки від 25 грудня 2024 року №133825/Ж5/26-15-24-02- 03/3026903296 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2025 року :
- №06772240203 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 757350,00 грн, з яких за податковим та/або іншим зобов'язання в сумі 605880,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 151470 грн;
- № 06769240203 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір 63120,50 грн, з яких за податковими та/або іншими зобов'язання 50490,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 12622,50 грн.
Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ГУ ДПС у м. Києві за результатом проведення позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 необґрунтовано винесено податкові повідомлення - рішення від 30 січня 2025 року №06772240203 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 757350,00 грн, (в тому числі основний платіж 605 880,00 грн. та штрафна санкція 151 470,00 грн.), №06769240203 про збільшення грошового зобов'язання по військовому збору у сумі 63112,50 грн., (в тому числі основний платіж 50 490,00 грн. та штрафна санкція 12622,50 грн.), оскільки обставини вчинення порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній частині не підтвердились за наслідком розгляду справи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Підпунктом 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України визначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Відповідно до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПК України ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування становить 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпункті 167.5.2 та 167.5.4 цього пункту.
Згідно з п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПК України пасивні доходи - це доходи, отримані у вигляді, зокрема, інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов'язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці, дивідендів.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було укладено попередній договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "АВАНТАЙН ЮНІОН" від 04 лютого 2021 року, договір про внесення змін №1 до Попереднього договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "АВАНТАЙН ЮНІОН", посвідчений Біловар І.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 04 лютого 2021 року за реєстровим №177, від 10 лютого 2021 року та договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "АВАНТАЙН ЮНІОН" від 12 лютого 2021 року.
За результатом вчинення вказаних операцій позивач отримав в 2021 році інвестиційний дохід від продажу частки статутного капіталу ТОВ "АВАНТАЙН ЮНІОН" в загальній сумі 3366000,00 грн.
Таким чином, позивач мав сплатити за результатом проведених операцій податок на доходи фізичних осіб: 2021р. за ставкою 18%: 3 366 000,00 х 18%= 605880,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 12 лютого 2021 року №6328713, фізичною особою ОСОБА_1 сплачено грошові кошти у розмірі 605880,00 грн, призначення платежу: "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2021 рік". Крім того, позивачем до матеріалів справи надано роздруківку з електронного кабінету платника податку, згідно з якою в розділі "стан розрахунків з бюджетом" відображено зарахування 15 лютого 2021 року платежу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами у розмірі 605880,00 грн на підставі платіжного доручення від 12 лютого 2021 року №6328713.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до п.п. 1.3 п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 цього пункту.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з платіжним дорученням від 12 лютого 2021 року №6328798, фізичною особою ОСОБА_1 сплачено грошові кошти у розмірі 50490,00 грн, призначення платежу "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2021 рік". Крім того, позивачем до матеріалів справи надано роздруківку з електронного кабінету платника податку, згідно з якою в розділі "стан розрахунків з бюджетом/назва податку (військовий збір)" відображено зарахування 15 лютого 2021 року платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на підставі платіжного доручення від 12 лютого 2021 року№6328798.
Отже, судом першої інстанції встановлено, що позивачем у повній мірі сплачено усі податки за результатом проведення операцій в 2021 році від продажу частки (100%) статутного капіталу ТОВ "АВАНТАИН ЮНІОН" та отриманого доходу у вигляді інвестиційного прибутку, що підтверджується платіжними дорученнями від 12 лютого 2021 року №6328713 і №6328798, а також даними з електронного кабінету платника податку.
Згідно з п. 112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 112.2 ст. 112 ПК України визначено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи, щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 станом на момент проведення перевірки не подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1791 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пп. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік направлена позивачем до контролюючого органу 27 травня 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі акта перевірки від 25 грудня 2024 року №133825/Ж5/26-15-24-02- 03/3026903296 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2025 року №06775240203, яким за порушенням позивачем п. 179.1 ст. 179 розділу IV ПК України з урахуванням вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України застосовано штрафні санкції 340,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з неподанням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік контролюючим органом накладено на позивача штрафні санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30 січня 2025 року №06775240203, яке позивачем не оскаржується, водночас неподання декларації за 2021 рік не може слугувати підставою для подвійного стягнення з позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2021 рік, які як встановлено судом були сплачені останнім.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку
Повне рішення складено "08" квітня 2026 року.