Справа № 2-а-768/11
08 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяви судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., про самовідвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у справі №2-А-768/2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року, визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської райдержадміністрації неправомірними, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 нарахувати та виплатити щомісячну допомогу на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29 жовтня 2010 року і проводити перерахунок виплат у зв'язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати.
19 червня 2012 року Ічнянським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 2-а-768/11.
Ухвалою Ічнянського районного суду від 03 квітня 2014 року у справі №2-А-768/2011 роз'яснено постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року та викладено резолютивну частину постанови наступним чином:
"зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 нарахувати та виплатити щомісячну допомогу на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29 жовтня 2010 року і проводити перерахунок та виплату щомісячної допомоги в подальшому в зв'язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати до досягнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років".
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 січня 2026 року змінено спосіб виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у справі №2-А-768/2011 шляхом стягнення з Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену грошову допомогу на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 17715,10 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 січня 2026 року, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувано з Ічнянського районного суду Чернігівської області матеріали справи №2-а-768/11.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Разом з тим, суддею-доповідачем у даній справі Єгоровою Н.М. та суддями Сорочко Є.О., Чаку Є.В. 08 квітня 2026 року подано заяви про самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які обґрунтовані тим, що судді брала участь у розгляді і вирішенні питання щодо прийняття звіту Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації про виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у справі №2-А-768/2011 та висловлено позицію колегії суддів щодо виконання рішення суду у вказаній справі.
Розглянувши вказані заяви та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Судова колегія не переконана, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що судді Єгорова Н.М., Сорочко Є.О. та Чаку Є.В. проявляють особисту упередженість.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться".
Судовою колегією враховується, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Наведений висновок відображений й в ухвалі Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 805/1812/14.
З матеріалів справи вбачається, що судді Єгорова Н.М., Сорочко Є.О. та Чаку Є.В. приймали участь у розгляді та вирішенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року у справі 733/1615/25 щодо прийняття судом звіту про виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у справі №2-А-768/2011.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2025 року без змін.
У свою чергу в даній справі Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації оскаржує ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 січня 2026 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у справі №2-А-768/2011.
Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що в учасників справи може виникнути припущення щодо упередженості суддів чи їх необ'єктивності при розгляді і вирішенні даної справи, оскільки правова позиція щодо виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у справі №2-А-768/2011 була висловлена колегією суддів у межах адміністративної справи №733/1615/25.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В ухвалі від 05 травня 2020 року у справі №9901/118/20 Верховний Суд підкреслив, що відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.
За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, оскільки у подальшому в учасників справи можуть виникнути припущення щодо небезсторонності суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Чаку Є.В. та необ'єктивності судового рішення, то колегія суддів приходить до висновку, що подані заяви про самовідвід підлягає задоволенню.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 40 КАС України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Приписи ч. ч. 1, 2, 11 ст. 40 КАС України визначають, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Керуючись ст.ст. 38-41, 248, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
Заяви судді-доповідача Єгорової Н.М. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В. про самовідвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку