Справа № 728/2558/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сороколіт Є.М.
08 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області та просить:
- скасувати постанову інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Курова Артема Анатолійовича від 7 вересня 2025 року серії ЕНА №5664025 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП у виді накладення штрафу в розмірі 425,00 грн за порушення пункту 2.1.ґ. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306;
- закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що 18 вересня 2025 року позивач отримав постанову від 7 вересня 2025 року серія ЕНА № 5664015 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 425,00 грн у зв'язку з тим, що він 7 вересня 2025 року о 00:57 год у місті Суми по вулиці Ярослава Мудрого, буд. 31, керував автомобілем марки NISSAN X-TRIL UX351, у якого не працювала ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби. Під час перевірки документів у позивача було встановлено, що водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Наголошував, що вказане в даній постанові не відповідає дійсності, тому що 7 вересня 2025 року у вказаний час у постанові, а саме о 00:57 год. позивач перебував в салоні даного автомобіля, який стояв на узбіччі по вул. Ярослава Мудрого у місті Суми, однак автомобілем він не керував і на той момент, коли до нього підійшли поліцейські, не був учасником дорожнього руху. Поліцейськими не проводилась перевірка технічного стану автомобіля, а саме належної роботи світлових приладів автомобіля. Додатково наголошував, що зазначений автомобіль переданий як волонтерська допомога Збройним Силам України й належить Військовій частині НОМЕР_1 . Як на правову підставу своїх вимог посилався на порушення вимог частини першої статті 276 КУпАП, в аспекті рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, справа № 1-11/2015, зокрема, що використане в ній словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Оскільки позивач не визнав свою вину у інкримінованому адміністративному правопорушенні, то відповідний протокол за частиною першою статті 126 КУпАП, мав би розглядати начальник управління патрульної поліції в Сумській області, а не інспектор. Додатково вказував, що інспектором поліції не були дотримані вимоги статей 245, 280 КУпАП, згідно з якими завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Посадові особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати - чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 07.09.2025 серії ЕНА № 5664025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП направлено на новий розгляд до компетентного органу - структурного підрозділу Військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 151,00 грн для відшкодування понесених ним судових витрати по сплаті судового збору.
Позиція суду мотивована тим, що позивач є діючим військовослужбовцем, інспектор поліції повинен був з'ясувати правовий режим та підстави користування позивачем транспортним засобом і, встановивши, що такий транспортний засіб використовується Військовою частиною НОМЕР_2 , мав вирішити питання щодо передачі матеріалів про ймовірне вчинення позивачем (військовослужбовцем) адміністративного правопорушення до відповідних органів (військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) з метою вирішення питання про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності, тобто виконати вимоги спеціальної норми КУпАП, а саме статті 235-1, та пункту 6 Інструкції № 1395. 70. Суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова прийнята неуповноваженою особою.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 5 березня 2026 року Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.02.2026 року у справі № 728/2558/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Куров Артем Анатолійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 7 вересня 2025 року серії ЕНА № 5664025, позивач 7 вересня 2025 року о 00 годині 57 хвилин в місті Суми по вулиці Ярослава Мудрого керував транспортним засобом у якого не працювала ліва фара ближнього світла в темну пору доби. При перевірці документів було встановлено, що водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса. Зафіксовано правопорушення на відео реєстратор Xiaomi y I car dvr Motorola solutions vd400 471499, чим порушив пункт 2.1 г. Правил дорожнього руху, а саме відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Такі дії кваліфіковано поліцейським за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Відповідно до роздруківки з центральної бази даних МТСБУ станом на 07.09.2025 транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_3 під керування ОСОБА_1 застраховано не було.
Відповідно до акту прийому-передачі від 02.06.2023 транспортний засіб - автомобіль марки NISSAN X-TRAIL, VIN-код НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 , 2003 року випуску, переданий на баланс Військової частини НОМЕР_2 в якості гуманітарної допомоги від Вербської сільської ради відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 21.05.2023.
До поданого відзиву на позовну заяву представником відповідача додано диск з відеозаписом фіксації правопорушення позивача.
З оглянутого судом відеозапису фіксації правопорушення (файл video_2025-09-07_09-14-16.mp4) встановлено, що інспектори патрульної поліції 07.09.2025 о 00 год 58 хв підходять до автомобіля NISSAN X-TRAIL темного кольору, у якого не працює ліва передня фара та який стоїть позаду за автомобілем MITSUBISHI COLT.
Автомобіль MITSUBISHI COLT, стояв безпосередньо на проїзній частині дороги з увімкненою аварійною сигналізацією і спілкувався з патрульними поліцейськими, після чого продовжив рух.
З іншого відеозапису фіксації адміністративного правопорушення (файл clip-0.mp4, 00 хв 55 сек, що відповідає часовій мітці 07/09/2025 01:00:13) вбачається, що поліцейський запитує: "Що, визивати ВСП?".
У подальшому позивач інформує, що є діючим військовослужбовцем і повертається додому, а поліцейські інформують, що він є водієм і повинен виконувати вимоги, які пред'являються до водіїв.
У подальшому відеозаписи фіксації адміністративного правопорушення (файли clip-0.mp4 та clip-1.mp4) свідчать про те, що позивач не пред'явив документи, які б свідчили про те, що транспортний засіб марки NISSAN, модель X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_3 , є забезпеченим транспортним засобом, тобто цивільно-правова відповідальність його водія є застрахованою.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
В частині доводів апелянта щодо прийняття оскаржуваної постанови уповноваженою особою, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (у тому числі і за частиною першою статті 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 9 КУпАП визначено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як встановлено судом, позивач є діючим військовослужбовцем, який повертався додому на транспортному засобі, що перебуває на балансі Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.
Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
За вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтями 172-10 і 172-19 глави 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. До поліцейських не може бути застосовано арешт з утриманням на гауптвахті.
Вказаним положенням кореспондують норми статті 235-1 КУпАП, за змістом яких військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п'ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу.
Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.
Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" від 07.03.2002 № 3099-III (далі також - Закон № 3099-III) військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
Згідно із статтею 3 Закону № 3099-III одним із основних завдання Служби правопорядку є: забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів.
Пунктом 4 статті 8 Закону № 3099-III серед іншого, на Службу правопорядку покладається здійснення таких функцій: припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені до компетенції Служби правопорядку Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Також пунктом 6 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі також - Інструкція № 1395) при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
За встановлених фактичних обставин справи у контексті їх нормативного регулювання колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції в тій частині, що інспектор поліції при розгляді матеріалів справи мав обов'язок з'ясувати правовий режим та підстави користування позивачем транспортним засобом, при цьому встановивши, що такий транспортний засіб використовується Військовою частиною НОМЕР_2 , мав вирішити питання щодо передачі матеріалів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення до Військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Доводи апелянта не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції у цій частині.
Інні доводи у апеляційній скарзі відсутні.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 229, 243, 313, 315, 317, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та не може бути оскаржена.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина