Справа № 620/8330/23 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
08 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати неправомірним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (що викладено в формі відповіді від 21.04.2023 №5/6685с) про відмову ОСОБА_1 в підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для перерахунку його пенсії з 01.02.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла станом на 01.01.2023), тобто складові грошового забезпечення визначити шляхом множення розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2023 (3350,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти; із обов'язковим зазначенням в довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 адміністративний позов задоволено повністю.
До суду першої інстанції надійшло клопотання від позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви та стягнути всю заявлену до відшкодування суму витрат на правничу допомогу, при цьому, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви. Також апелянт просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в компенсації судових витрат, які позивач зазнав у зв'язку з розглядом в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції від 07.09.2023.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. є необґрунтованим. При цьому, 2000,00 грн. є співмірною сумою складності справи та фактичному об'єму наданих послуг, у зв'язку із чим клопотання позивача підлягає частковому задоволенню. Також, суд першої інстанції зазначив, що додатковим судовим рішенням вирішуються позовні вимоги, з приводу яких досліджувалися докази та не ухвалено рішення, а тому надані позивачем докази щодо витрат, які він поніс у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції (1000,00 грн.), судом не приймаються до уваги, оскільки вони стосуються нових правовідносин, які виникли після ухвалення судового рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно норм ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Так, під час розгляду заяви, судом першої інстанції було досліджено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 08.04.2023 та акт прийому-передачі виконаних робіт для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) згідно договору про надання правової допомоги на суму 4000,00 грн. від 04.07.2023.
Відповідно до наданих доказів, сума гонорару адвоката становить 4000,00 грн.
Водночас, колегія суддів зазначає, що спір, який виник між сторонами, віднесений Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності, тому, оцінюючи заявлені представником позивача до відшкодування витрати, суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 4000 грн. є недоведеним, оскільки не є співмірним із заявленим адвокатом розміром відшкодування витрат на правничу допомогу та складністю справи (судом розглядалось питання зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023).
Отже, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що заявлена позивачем сума 4000,00 грн. підлягає зменшенню.
Колегія суддів зазначає, що визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, слід виходити із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення значного обсягу фактичних даних та підготовка позову не вимагала значного обсягу часу, в даній категорії справ сформована усталена судова практика, тому розмір витрат понесених позивачем на правничу допомогу при поданні адміністративного позову в сумі 2000 грн. є співмірним зі складністю даної справи.
Окрім того, колегія суддів враховує, що у відповідності до змісту частини першої статті 252 КАС України, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються позовні вимоги, з приводу яких досліджувалися докази та не ухвалено рішення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази щодо витрат, які він поніс у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції (1000,00 грн.), стосуються нових правовідносин, які виникли після ухвалення судового рішення.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв додаткове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 252, 315, 316, 321, 322, 325, 238, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 08.04.2026р.)