Справа №120/9990/25
про відмову у відкритті апеляційного провадження
07 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії-
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 - повернуто.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 31.03.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання «Щодо виконання ухвали від 09.03.2026», в якому останній просить звільнити його від сплати судового збору з огляду на скрутний майновий стан, на підтвердження чого надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 вказаного Закону вбачається, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити його розмір або звільнити від сплати взагалі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Як було зазначено вище, на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 було надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, в якому РНОКПП вказано НОМЕР_1 , а прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - ОСОБА_1 . Водночас, в апеляційній скарзі РНОКПП ОСОБА_1 вказано НОМЕР_2 , свідчить, що наведена у клопотанні копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору не стосується позивача, а відтак і не підтверджує скрутний майновий стан апелянта.
Крім того, суд звертає увагу, що зміст наданих відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, не містять жодних записів у відповідних таблицях щодо нарахованих (виплачених) доходів, утриманих податків чи інших виплат. Фактично наданий документ не містить інформації про отримання апелянтом будь-яких доходів, а відтак не відображає його реальний майновий стан.
За таких обставин вказані відомості не можуть вважатися належним та достатнім доказом скрутного матеріального становища особи та не свідчать про неможливість сплати судового збору.
Тому, заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.
В обгрунтування заявленого клопотання апелянт посилається на обставини, які на його думку, свідчать про поважність причин пропуску строку.
Водночас, апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які об"єктивно перешкоджали своєчасному пропуску строку. Наведенні у клопотанні доводи носять загальний характер та не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). У свою чергу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід звернути увагу на те, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 04 березня 2026 року (що підтверджується відміткою Шотсого апеляційного адміністративного суду), тобто з пропуском 15-денного строку на оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року, апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об'єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, а також відсутність належного обгрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі, колегія суддів вважає, що апелянтом пропущено встановлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина