Справа № 932/1178/26
Провадження № 1-кс/932/1504/26
23 березня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_4 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 від 05.03.2026 року, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62025050010045681 від 23.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_4 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 від 05.03.2026 року, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62025050010045681 від 23.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, як така, що є незаконною, скасувати постанову слідчого, зобов'язати слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілою.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 16 березня 2026 року скарга передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги зазначає, що у провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську знаходиться кримінальне провадження № 62025050010045681 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11.12.2025 року у справі № 932/19436/25, провадження № 1-кс/932/6912/25, якою зобов'язано внести відомості до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , від 03.11.2025 року за фактом недбалого ставлення військової службової особи військової частини НОМЕР_1 до служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 .
Зазначений військовослужбовець є рідним братом заявниці - ОСОБА_3 , що підтверджується родинними зв'язками, а саме відповідними свідоцтва про народження.
Адвокатом ОСОБА_4 03.11.2025 року в інтересах ОСОБА_3 було направлено на офіційну електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повідомлення про вчинене щодо ОСОБА_7 кримінального правопорушення, до начальника ТУ ДБР розташованого у м. Краматорську, із проханням: 1. Прийняти та невідкладно зареєструвати подану мною заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог ст. 214 КПК України та видати мені витяг з ЄРДР. 2. Розпочати за цією заявою (повідомленням) про вчинення кримінальне правопорушення досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбачених ч. 4 ст. 425 КК України-недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці),ч. 5 ст. 426-1 КК України- перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці), та повідомити мене письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження.
Однак зі спливом 23 днів, ОСОБА_3 не отримала ані Витягу з ЄРДР, ані будь-якого іншого документу, який би свідчив про розгляд її повідомлення про скоєння кримінального правопорушення взагалі.
Неодноразові телефонні дзвінки до ТУ ДБР у м. Краматорську також не дали жодного результату - жодної інформації щодо стану розгляду повідомлення отримано не було.
І лише 04.12.2025 року нею, адвокатом ОСОБА_4 було отримано лист від ТУ ДБР розташованого у м. Краматорську № 13-01-32843/25-кр від 04.12.2025 року на її електронну пошту. Із вказаного листа вбачається, що відповідно до покладених на Військову службу правопорядку у Збройних силах України завдань, керуючись абз. 2 ч. 1, абз. 6 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних силах України», скаргу було скеровано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 . (копія додається) Надана відповідь є незрозумілою та незаконною, оскільки слідчий ДБР фактично переклав свої процесуальні повноваження на Військову службу правопорядку (ВСП).
На підставі вищевикладеного нею адвокатом ОСОБА_4 . 08.12.2025 року в інтересах ОСОБА_3 було направлено скаргу на бездіяльність слідчого Слідчому судді Шевченківського районного суду м. Дніпра.
11.12.2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_8 винесла ухвалу якою зобов'язала уповноважену особу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорськ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 від 03.11.2025 року.
І лише 23.12.2025 року на підставі ухвали слідчого судді було внесено відомості до ЄРДР за фактом недбалого ставлення військової службової особи військової частини НОМЕР_1 до служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 . Що підтверджується Витягом з ЄРДР № 62025050010045681.
19.01.2026 року нею адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 було направлено на офіційну електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні № 62025050010045681 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
За результатами розгляду клопотання на її офіційну електронну пошту надійшов лист-відповідь від ТУ ДБР у м. Краматорську № 13-01-1674/26-кр від 22.01.2026 року з додатками у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання.
Постановою від 21 січня 2026 року старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, старшого лейтенанта ДБР ОСОБА_5 , відмовлено в задоволенні клопотання. Із зазначеної постанови вбачається, що подане клопотання визнано передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджене належними і допустимими доказами.
28 січня 2026 року адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 було направлено скаргу на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 від 21.01.2026 року, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62025050010045681 від 23.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, як така, що є незаконною, скасувати постанову слідчого, зобов'язати слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілою та вручити їй пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілої, слідчому судді Шевченківського районного суду міста Дніпра.
12 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 виніс ухвалу, якою постановив скасувати постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 від 21.01.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025050010045681 від 23.12.2025 року.
04 березня 2026 року адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 було направлено адвокатський запит на ім'я начальника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську на офіційну електронну пошту (info@kram.dbr.gov.ua)
І лише 10.03.2026 року за результатами розгляду адвокатського запиту на мою офіційну електронну пошту надійшов лист-відповідь від ТУ ДБР у м. Краматорську № 13-01-5748/26-кр від 10.03.2026 року з додатками у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання на 4 арк. в 1 прим.
Постановою від 05 березня 2026 року старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, ст. лейтенантом ДБР ОСОБА_5 , подане клопотання визнано передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджене належними і допустимими доказами.
Особливу увагу слід звернути на хронологію подій, яка чітко викриває істинну «зацікавленість» органу досудового розслідування у встановленні істини. Постанову про відмову від 10.03.2026 року було винесено лише після отримання адвокатського запиту від 04.03.2026 року. Це прямо вказує на те, що орган досудового розслідування не мав наміру вчиняти жодних процесуальних дій навіть за рішенням слідчого судді, і лише активність заявниці змусила ДБР бодай якось відреагувати. Така ситуація підтверджує, що винесення постанови було не результатом об'єктивного аналізу, а вимушеною спробою «закритися» від незручних питань адвоката черговою відпискою.
Особливого обурення та правового занепокоєння заслуговує мотивувальна частина постанови слідчого, у якій без жодних належних обґрунтувань констатовано відсутність як матеріальної, так і моральної шкоди, завданої Кравець. Цей висновок викликає не просто сумніви, а глибоке обурення, оскільки слідчим не наведено жодного об'єктивного критерію, за яким оцінювалася відсутність страждань сестри від втрати брата. Орган досудового розслідування не здійснив жодної спроби фактичної оцінки завданої шкоди, натомість виніс вердикт, який повністю ігнорує людську трагедію та норми КПК України.
Варто також наголосити на системності такого підходу: чергові постанови про відмову є ідентичними за своїм змістом і лише частково відрізняються формулюваннями. Це свідчить про формальний, «шаблонний» підхід слідчого, який замість вивчення обставин справи просто тиражує відписки. Слідство фактично ігнорує ключовий факт справи - видання злочинного наказу, що потягнув за собою невідворотні наслідки у вигляді смерті людини. Така поведінка є свідомим актом перешкоджання доступу до правосуддя, що підтверджує повну відсутність прогресу у справі та імітацію діяльності замість пошуку істини.
Скаржник та її представник у судовому засіданні просили скаргу задовольнити.
ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, явку представника в судове засідання не забезпечив.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтями 8, 9 КПК України передбачено кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Разом з тим, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформувати свої висновки у такий спосіб, що б вони кореспондували нормам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є кінцевим фактично для особи у кримінальному провадженні, відповідно має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Так, слідчим суддею встановлено, що у слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 62025050010045681 від 23.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
10.03.2026 року від слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 , ОСОБА_4 було отримано відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню у вигляді постанови від 05.03.2026 року.
Постанову ОСОБА_4 отримала 10.03.2026 року на власну електронну пошту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого; потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення; за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Враховуючи, що у постанові слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 від 05.03.2026 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 слідчий не вказав обставини за яких він дійшов висновку про відсутність таких підстав та не вказав чому він не приймає до уваги доводи заявника, що викладені у заявах про визнання потерпілим, слідчий суддя вважає, що постанови слідчого підлягає скасуванню, як такі, що не відповідають нормам кримінального процесуального закону.
Також слідчий суддя зазначає наступне, що постанова слідчого від 05.03.2026 року аналогічна постанові від 21.01.2026 року, що дає зробити висновок, що досудове розслідування здійснюється неналежним чином, за таких підстав слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 видати ОСОБА_3 пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що вищевказана скарга, підлягає частковому задоволенню та скасуванню постанови.
Керуючись ст. ст. 303, 305-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 від 05.03.2026 року, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62025050010045681 від 23.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України - задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 від 05.03.2026 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025050010045681 від 23.12.2025 року - скасувати.
Зобов'язати слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 видати ОСОБА_3 пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
В іншій частині відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1