09 квітня 2026 р. Справа № 520/3364/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Хлібопекарський комплекс", Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 , головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 24.10.25 року по справі № 520/3364/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Хлібопекарський комплекс"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЛХК») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України, другий відповідач), Головного управління ДПС у Львівській області (далі по тексту - третій відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12317157/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12317158/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12308887/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12326906/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 30.06.2024, а також зобов'язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН зазначену ПН датою її подання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/3364/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (вул. Грищенка, буд. 2, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 44844675) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 12317157/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 30.06.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» від 30.06.2024 за № 17 датою її подання.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (код ЄДРПОУ 44844675) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ43983495).
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/3364/25 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі - задоволено частково.
Доповнено резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року по справі № 520/3364/25 абзацом наступного змісту:
"Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКИЙ ХЛІБОПЕКАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 44844675 витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495) 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.".
В задоволенні іншої частини вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 по справі №520/3364/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі №520/3364/25 в частині відмови у задоволенні позову - скасовано.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 12317158/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.06.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 18 від 30.06.2024 датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 12308887/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.06.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 7 від 30.06.2024 датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 12326906/44844675 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 30.06.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 19 від 30.06.2024 датою її подання.
В частині задоволення позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/3364/25 - залишити без змін.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (61026, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Грищенка(пн), будинок 2, код ЄДРПОУ 44844675) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (адреса вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (61026, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Грищенка(пн), будинок 2, код ЄДРПОУ 44844675) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» - адвоката Іванюк Олени Олегівни 24.03.2026 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просила суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача - ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс», код ЄДРПОУ 44844675, витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн (тринадцять тисяч гривень) без ПДВ.
В обґрунтування вимог вказаної заяви стверджувала, що оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн підтверджуються у повному обсязі долученими до матеріалів справи доказами, наявні підстави для їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
У наданих до суду апеляційної інстанції запереченнях на заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу перший відповідач заперечував проти її задоволення, оскільки заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 13000 грн є неспівмірним зі складністю справи та ціною позову.
До того ж, просив прийняти до уваги той факт, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжується і по цей час. Майже усі кошти держава спрямовує на потреби Збройних сил України, українських захисників на передовій та на подолання соціальних та економічних проблем, викликаних війною. Водночас, за рахунок саме податкових платежів формується більша частина доходів, з яких першочергово кошти спрямовуються на виплати військовим. ГУ ДПС є державним органом, який фінансується виключно з Державного бюджету. Тому стягнення з першого відповідача, як з державного органу, суми 13000,00 грн призведе до зайвих (додаткових) бюджетних втрат.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з першого відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 13000 грн, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції представником позивача до матеріалів справи додано: ордер про надання правової допомоги, договір про надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2025 № 1, акт № 1/03.26 приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2026, додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 1 від 16.05.2025.
Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що між адвокатом Іванюк Оленою Олегівною та ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс» укладено договір № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2025, відповідно до пункту 1.1 якого, клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати необхідну клієнту правничу (правову) допомогу, зокрема, але не виключно : представляти інтереси клієнта перед фізичними, юридичними, посадовими особами, у будь-яких підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, зокрема, але не виключно : в органах реєстраційної служби (Департаменті державної реєстрації Міністерства юстиції України / відділі державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, перед державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в органах Пенсійного Фонду України, органах Прокуратури України, органах Міністерства внутрішніх справ України, органах Національної поліції України, органах Національного антикорупційного бюро України структурних підрозділах означених підприємств, установ, організацій, органів, перед їх посадовими особами, перед органами та особами, які здійснюють примусове виконання рішень, у справах про адміністративні правопорушення, в місцевих та апеляційних цивільних, господарських, адміністративних) судах, у справах позовного, окремого, та наказного провадження, у кримінальному провадженні, у Верховному Суді (в тому числі Великій Палаті Верховного Суду, палаті Верховного Суду, об'єднаній палаті Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду), Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Вищому антикорупційному суді, в Конституційному суді України, перед приватними та/або державними нотаріусами будь-якого нотаріального округу, Європейському суді з прав людини (European Court of Human Rights).
У пункті 4.1 договору № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2025 сторони узгодили, що порядок обчислення винагороди виконавця (адвоката) визначається сторонами в залежності від виду правничої допомоги, порядок та строки сплати винагороди визначаються сторонами у додаткових угодах до договору.
За змістом Акту № 1/03.26 приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2026, адвокатом надано наступні послуги:
- підготовка та подання апеляційної скарги;
- участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 520/3364/25, а саме : 15.01.2026, 05.02.2026, 05.03.2026;
- підготовка та подання додаткових пояснень на вимогу суду;
- підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 16.05.2025 передбачено, що розмір гонорару адвоката складає 13000 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з першого відповідача витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 13000 грн.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частину 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом тощо.
Перший відповідач, заперечуючи проти заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій покликався на його неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та фактично затраченим на їх виконання часом, проте не зазначив розміру витрат, який би він вважав обґрунтованим співмірним до стягнення.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, враховуючи заперечення першого відповідача, зазначає наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено апеляційну скаргу, додаткові пояснення від 20.02.2026 та від 06.03.2026, а також взято участь у судових засіданнях (2 засідання).
При наданні оцінки обґрунтованості заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує обсяг вказаних документів та їх кількість, а також їх фактичне значення для результату розгляду даної справи - задоволення позову у повному обсязі.
Також, матеріалами справи підтверджено, що представник позивача був присутній у 2 судових засіданнях.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що дана справа є незначної складності, а тому складення документів не потребувало тих затрат, які заявлені до відшкодування.
Разом з цим, колегія суддів не приймає доводи ГУ ДПС в Харківській області щодо відсутності коштів на рахунках, як підставу для звільнення від процесуального обов'язку з відшкодування судових витрат, оскільки реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на чинних нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. Відтак, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність у позивача права на відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з оскарженням неправомірного рішення податкового органу, що встановлено судом апеляційної інстанції під час перегляду даної справи.
Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару" встановлено, що розмір адвокатського гонорару за годину становить 25 відсотків мінімальної заробітної плати, тобто 2000,00 грн станом на момент звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат в суді першої та апеляційної інстанцій, заперечення відповідача, а також прийняття судом апеляційної інстанції постанови про задоволення вимог апеляційної скарги у повному обсязі, колегія суддів вважає, що співмірним та пропорційним розміром витрат на правничу допомогу є 10000 грн, що дорівнює 5 годинам роботи адвоката.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» - адвоката Іванюк Олени Олегівни про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» - адвоката Іванюк Олени Олегівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська область, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський хлібопекарський комплекс» (61026, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Грищенка(пн), будинок 2, код ЄДРПОУ 44844675) витрати на професійну правничу допомогу понесені у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків. передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Макаренко Я.М. Жигилій С.П.