09 квітня 2026 р.Справа № 520/22314/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/22314/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу. В поданій апеляційній скарзі скаржник вказує, що копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі 520/22314/25 отримав 10.02.2026.
Перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Матеріалами справи встановлено, що повний текст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 складено 30.01.2026.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що копію рішення суду першої інстанції від 30.01.2026 Військова частина НОМЕР_1 отримала 10.02.2026, до апеляційної скарги скаржником додано супровідний лист суду першої інстанції датований 04.02.2026.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Такими доказами, що підтверджують дату отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, повідомлення про доставку судового рішення на офіційну електронну адресу особи; поштовий конверт з відтиском штампу поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.
Як вбачається з супровідного листа наданим Військовою частиною НОМЕР_1 , суд не може встановити дату отримання скаржником копії судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 Кодексом адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 зазначає, коли отримала повний текст оскаржуваного судового рішення, однак питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не порушує.
Разом із цим, доказів на підтвердження зазначених обставин Військовою частиною НОМЕР_1 , у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити тривалість терміну пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення з дня отримання скаржником його копії.
З урахуванням відсутності належних доказів на підтвердження отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного пропуску строку на апеляційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Також в апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що у Військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти для сплати судового збору. Також скаржник посилається на дію в країні воєнного стану.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
З поданого рапорту про сплату судового збору вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 просить дати вказівку щодо перерахунку грошових коштів для сплати судового збору у термін до 01.03.2026 для своєчасного подання апеляційної скарги у розмірі 1597,44 грн на рахунок Другого апеляційного адміністративного суду, та надати помічнику командира з правової роботи для завантаження до підсистеми «Електронний суд» оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору.
Суд зазначає, що на момент подачі апеляційної скарги 06.03.2026 відповідачем не надано доказів сплати судового збору та не подано доказів, які б містили безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Для вирішення питання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Питання ж необхідності звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до закінчення режиму воєнного стану, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України "Про судовий збір", для відстрочення Військовій частині НОМЕР_1 від сплати судового збору.
Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 грн..
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 1211 грн. 20 коп. (3028*0,4), відповідно розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1453 грн. 44 коп. (1211,2*150%*0,8).
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 статті 296 КАС України, відповідно до якої, в апеляційній скарзі зазначається повне найменування учасників справи (для юридичних осіб) їх місцезнаходження (для юридичних осіб).
Однак, в порушення вказаних вимог, Військовою частиною НОМЕР_1 в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про повне найменування відповідачів по справі, їх місцезнаходження.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, представником Військової частини НОМЕР_1 подана апеляційна скарга від 06.03.2026 через підсистему «Електронний суд». В апеляційній скарзі представник зазначає що у Військової частини НОМЕР_1 відсутня реєстрація в підсистемі «Електронний суд»,
Суд зазначає, що відповідно до ст. 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок реєстрації електронного кабінету поширюється на всіх юридичних осіб та суб'єктів владних повноважень.
20.02.2024 набули чинності зміни внесені Законом № 3424-IX від 19.10.2023 до ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України в частині щодо обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Суд наголошує, що незалежно від наявності чи відсутності статусу юридичної особи, Військова частина НОМЕР_1 , є органом державної влади (установою) та зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і встановити скаржнику строк для усунення її недоліків.
Вказані недоліки належить усунути шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду платіжного документа про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні в розмірі 1453 грн. 44 коп., уточненої апеляційної скарги із зазначеними відомостями про відповідачів по справі, їх місце проживання чи перебування та доказів реєстрації в підсистемі "Електронний суд".
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі неусунення вказаних вище недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи викладене та керуючись ст.18, ст. 121, ст. 132, 133, ч. 4 ст. 169, ст.295 ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст. 298 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суддя
Визнати наведені у апеляційній скарзі Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/22314/25 підстави пропуску строку - неповажними.
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору по справі № 520/22314/25 - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/22314/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
- вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в її обґрунтування.
- платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1453 грн. 44 коп.;
- уточненої апеляційної скарги із зазначеними відомостями відповідачів по справі, їх місце проживання чи перебування.
- доказів реєстрації в системі "Електронний суд".
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Жигилій