09 квітня 2026 року справа №200/584/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Шинкарьова І.В.) у справі № 200/584/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просив:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.09.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
-зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.09.2024 позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та з урахуванням 90% грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.09.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що частиною 7 статті 43 Закону №2262 зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як пенсіонер за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ), що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 14.10.2011.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №200/3833/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно довідки № 33/25-906 від 20.05.2021 виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» виходячи із 90% грошового забезпечення, без обмеження по розміру виплати.
На виконання Рішення №200/3833/22 було проведено перерахунок пенсії позивача згідно з довідкою №33/25-906 від 20.05.2021 з урахуванням 90% грошового забезпечення, без обмеження по розміру виплати. Після перерахунку розмір пенсії склав 32534.74 грн. Розмір пенсії після індексації відповідно до Постанови №185 склав 34034.74 грн.
У серпні 2024 року електронну пенсійну справу позивача приведено у відповідність до вимог чинного законодавства та зобов'язань, покладених рішенням №200/3833/22. Сума пенсійної виплати позивачу з 01.09.2024 склала 27223,46 грн. з урахуванням максимального розміру, встановленого на 01.12.2019 на виконання рішення №200/3833/22. (протокол перерахунку від 01.09.2024)
Також, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі №200/1987/24, яке набрало законної сили 23.07.2024, у серпні 2024 року поновлено з 01.08.2021 нарахування щомісячної доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000,00 грн., виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсії після виконання Рішення №200/1987/24 не змінився, оскільки його було обмежено максимальним розміром, встановленим на виконання Рішення №200/3833/22. Розмір пенсійної виплати склав 27223,46 грн. (протокол перерахунку від 01.09.2024).
Отже, з 01.09.2024 обмежено пенсію позивача максимальним розміром.
У відповідь на заяву позивача, відповідач листом від 05.12.2024 №33038-29931/Є-02/8-0500/24 повідомило, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/3833/22 від 05.09.2022, яке набрало законної сили 14.02.2023, в квітні 2023 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/25-906 від 20.05.2021 виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» виходячи із 90% грошового забезпечення, без обмеження по розміру виплати. На виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок.
Вважаючи, що відповідачем порушено право позивача на отримання належних сум пенсії, він звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд переглядає рішення суду першої інстанції виключно в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
За положеннями ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011 максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, в ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262 відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що ст. 43 Закону № 2262 не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом № 1774 до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, від 21 грудня 2021 у справі № 120/3552/21-а та інших.
Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку і в постанові від 07 жовтня 2022 року у справі № 640/7973/21, оскільки Законом № 3668, внесено зміни у ст. 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668.Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Верховний Суд зазначив, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли бути звужені. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», застосовуються у системному зв'язку між собою.
Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких станом на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Щодо дати, з якої пенсію позивача обмежено максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, суд зазначає наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3833/22 відповідач провів перерахунок пенсії позивача, та застосував обмеження пенсії її максимальним розміром
Внаслідок перерахунку розмір пенсії (з надбавками) склав 34 034,74 грн, а з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром - 27223,46 грн.
За таких обставин, суд приходить висновку, що підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром з 01.09.2024 не відповідають нормативному регулюванні спірних правовідносин.
Статтями 23 та 64 Закону № 2262 передбачено застосування коефіцієнта «збільшення», що визначається відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», під час індексації пенсії.
Разом з цим жодна норма Закону № 2262 не передбачає можливості застосування коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, які б знижували розмір пенсії до виплати (обмежували максимальний розмір пенсії до виплати).
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 200/584/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 200/584/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць