09 квітня 2026 року справа №200/7818/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 200/7818/25 (головуючий І інстанції Черникова А.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виразилася у не проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки № 31/28/37-265 від 12.08.2025 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки № 31/28/37-265 від 12.08.2025 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років.
Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) було видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача № 31/28/37-265 від 12.08.2025. 15 серпня 2025 року позивач звернувся із запитом до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, проте листом від 12.09.2025 № 37001-33280/А-02/8-0500/25, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, повідомило що законні підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки - відсутні. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 200/7818/25 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виразилася у не проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 31/28/37-265 від 12.08.2025 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 31/28/37-265 від 12.08.2025 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України згідно з паспортом.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з 12 серпня 2008 року довічно. (Протокол за пенсійною справою - 0503003090 (МВС) від 04.11.2025).
12 серпня 2025 року за №31/28/37-265, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) складено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2025 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського: старший інспектор (управління, відділи (відділення) поліції) становить: посадовий оклад -2 500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2 000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції 45% -2 025,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 44,91 % - 2 930,38 грн, премія 62,58 % - 5 917,18 грн, всього: 15 372,56 грн.
В примітці вказано, що довідку складено із врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 14.05.2019 № 826/12704/18 (набрало законної сили 19.11.2019) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Листом від 13.08.2025 року (№31/28/37-14165-2025), Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і позивачу оновлену довідку №31/28/37-265 від 12.08.2025 про розмір грошового забезпечення позивача.
15 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив повідомити про результати проведення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 31/28/37-265 від 12.08.2025.
Листом від 12 вересня 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про відсутність законодавчих підстав для проведення перерахунку пенсії за оновленою довідкою № 31/28/37-265 від 12.08.2025.
Позивач, вважаючи протиправну бездіяльність відповідача про відмову у проведенні перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом першої інстанції зазначено наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа військовослужбовців, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).
11 листопада 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до п. 1 якої грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У зв'язку із прийняттям 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України Постанови Кабінету Міністрів України № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивачу на підставі пункту 3 вказаної постанови з 1 січня 2016 року здійснено перерахунок пенсії призначеної згідно із Законом № 2262-XII з урахуванням встановлених Постановою № 988 видів грошового забезпечення.
Пункт 3 Постанови № 103, з поміж іншого, передбачав перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 1 січня 2016 року за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови № 988.
5 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, (залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду), яким визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII».
Пунктом 5 Порядку № 45 (в редакції Постанови № 103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій були відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
19 листопада 2019 року набрало законної сили часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/12704/18 від 14 травня 2019 року, яким визнано протиправним та скасовано п. 3 постанови № 103.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 265 КАС України п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 5 березня 2019 року, а п. 3 Постанови № 103 втратив чинність 19 листопада 2019 року.
Тому з 19 листопада 2019 року - дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відтак, з набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 від 12 грудня 2018 року позивач набув та в подальшому реалізував право на виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а з набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року по справі № 826/12704/18 (19 листопада 2019 року) отримав право на перерахунок пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з 19 листопада 2019 року, виникли підстави для перерахунку пенсій осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.
Згідно ст. 51 Закону № 2262-XII, це право реалізується з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто із 1 грудня 2019 року.
Відтак, в розумінні вимог Порядку № 45 оновлена довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) є підставою для проведення перерахунку розміру пенсії позивачу з 1 грудня 2019 року, оскільки з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічного висновку щодо дії редакції додатку 2 до Порядку № 45 до внесення змін Постановою № 103 дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 червня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19.
Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22 та від 23 лютого 2023 року у справі №280/5244/18, є помилковим, оскільки обставини та підстави у вказаних рішеннях є відмінними від спірних правовідносин.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язокщодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 200/7818/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 200/7818/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв