09 квітня 2026 року справа №200/2029/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу представника позивача Мандрика Владислава Володимировича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 січня 2026 року (повне судове рішення складено 01 січня 2026 року) у справі № 200/2029/22 (суддя в І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за з 23 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
24.04.2024 за заявою стягувача в даній справі судом оформлено та видано виконавчий лист.
Інформація про наявність відкритого виконавчого провадження у суду відсутня.
24.04.2024 по справі видано виконавчий лист щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2025 заяву задоволено. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі №200/2029/22.
Згідно з вказаною ухвалою останній день подання звіту 23.10.2025.
Військова частина НОМЕР_1 подала звіт про виконання даного судового рішення (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.10.2025).
Ухвалою суду від 27.10.2025 відмовлено у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 . Клопотання Військової частини НОМЕР_1 задоволено - звільнити керівника зазначеного суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у даній справі, від сплати штрафу. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 200/2029/22 протягом 30 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень даної ухвали.
Військова частина НОМЕР_1 подала звіт про виконання даного судового рішення (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2025).
Ухвалою суду від 15.12.2025 відмовлено у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 . Клопотання Військової частини НОМЕР_1 задоволено - звільнити керівника зазначеного суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у даній справі, від сплати штрафу. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 200/2029/22 протягом 60 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень даної ухвали.
Станом на дату прийняття цієї ухвали суду, процедура судового контролю за виконанням судового рішення триває.
18.12.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій просив суд змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі №200/2029/22 із зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за з 23 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 23.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, в сумі 62 765,26 грн, за банківськими реквізитами: ОСОБА_2 IBAN НОМЕР_2 РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_3 Призначення платежу Поповнення рахунку, ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №200/2029/22 відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовільнити заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, посилаючись на порушення останнім норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд приходить до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
Як вбачається з рішення суду від 25.12.2023 у справі №200/2029/22 за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України було зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (індексацію грошового забезпечення за з 23 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
З заяви представника позивача про зміну способу виконання рішення суду від 25.12.2023 у справі №200/2029/22 вбачається, що останній просить суд змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі №200/2029/22, шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 23 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, в сумі 62 765,26 грн, за банківськими реквізитами.
Таким чином судом вже було зобов'язано виплати заборгованість за спірний період на рахунок позивача.
В свою чергу як вбачається з матеріалів справи з метою добровільного виконання рішення суду фінансово-економічною службою частини нараховано ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за з 23.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. Нарахована сума індексації становить 62 765 грн.
З метою подальшого добровільного виконання рішення суду, відповідно до Положення про фінансове господарство розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.11.2009 №550, Наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ, організації Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту», юридичною службою та начальником фінансового органу військової частини НОМЕР_1 складено та направлено до фінансово-економічного підрозділу вищого органу військового управління заявки та розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі №200/2029/22: Основна заявка-розрахунок на фінансування від 06.05.2025 № 920; Основна заявка-розрахунок на фінансування від 05.06.2025 № 1114; Основна заявка-розрахунок на фінансування від 04.07.2025 № 1429; Основна заявка-розрахунок на фінансування від 06.08.2025 № 1681; Основна заявка-розрахунок на фінансування від 08.09.2025 № 1931; Основна заявка-розрахунок на фінансування від 07.10.2025 № 2143; Основна заявка-розрахунок на фінансування від 06.11.2025 № 2351.
Інформація про замовлення грошей по справі 200/2029/22 зазначена на сторінці 2 (позиція 10) Розрахунку потреби в коштах для виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 (додаток до Заявки №№ 920;1114,1429,1681,1931, 2143, 2351). В заявках зокрема зазначено, що на виконання цього рішення суду замовлено коштів на загальну суму 62 765 грн.
Суду не надано доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану суму.
Суд зауважує, що військова частина фінансується виключно з державного бюджету, і в умовах повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію нашої держави, спричинення безпрецедентно значних збитків державі та виснаженість державного бюджету, у військової частини відсутня фактична можливість впливати на терміновість виділення бюджетних коштів для виконання рішення суду.
При цьому суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати належних грошових коштів і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 в адміністративній справі №200/2029/22 має зобов'язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по індексації грошового забезпечення позивача.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по належному грошовому забезпеченню судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного вище судового рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за з 23.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, на стягнення конкретної суми цієї заборгованості (63 569,89 грн) фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд зазначає, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а викладено правовий висновок, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а та від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Так, у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум індексації грошового забезпечення не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить представник позивача, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №200/2029/22.
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості, які належать позивачу, не є власністю відповідача і не знаходяться на його рахунках.
Таким чином, виконання рішення суду від 25.12.2023 у справі №200/2029/22 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.
У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із грошового забезпечення позивачу.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті грошового забезпечення, суд вважає безпідставними доводи представника позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду від 25.12.2023 у справі №200/2029/22.
Суд зазначає, що право особи, тобто позивача (стягувача), на здійснення виплати заборгованості не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Так, зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання суми заборгованості із індексації грошового забезпечення, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Щодо посилання позивача в заяві на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, яким статтю було доповнено згідно з Законом №4094-IX від 21.11.2024, суд зазначає, що вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин. Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Крім того, судом були вчинені процесуальні дії, пов'язані з виконанням судового рішення, шляхом встановлення судового контролю. За результатами встановлено судом судового контролю щодо виконання рішення суду від 25.12.2023 у справі № 200/2029/22 відповідачем було виконано рішення суду в частині нарахування заборгованості з індексації грошового забезпечення. Проте, виплата зазначених коштів не здійснена.
Станом на час розгляду даної заяви процедура судового контролю триває, судом продовжено строк відповідачу на надання звіту щодо виконання рішення суду.
Відповідно до частини 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, заміна способу і порядку виконання рішення суду під час проведення процедури судового контролю є правом, а не обов'язком суду, і тісно пов'язана із прийняттям судом рішення про відмову у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень та неможливістю виконати або суттєвим ускладненням виконання рішення суду у спосіб, встановлений судом у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатами розгляду справи по суті позовних вимог.
З урахуванням вищенаведеного заява представника позивача про заміну порядку та способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року у справі № 200/2029/22 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.4 ст.241, ч.5 ст.250, ст.310, ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача Мандрика Владислава Володимировича - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 січня 2026 року у справі № 200/2029/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 09 квітня 2026 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів: І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук