09 квітня 2026 року справа №200/6811/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року (повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року) у справі № 200/6811/25 (суддя в І інстанції Буряк І.В.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання,
Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , де просив стягнути вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667,42 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім грн. 42 коп.) та судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
В обґрунтування позову зазначає таке.
ОСОБА_2 наказом від 20.07.2021 № 361 о/c зараховано на навчання до Донецького державного університету внутрішніх справ та укладено контракт про здобуття освіти в Донецькому державному університеті внутрішніх справ між позивачем відповідачем й Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області).
Наказом від 06.07.2022 № 285 о/c відповідача відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
У свою чергу, звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення є підставою для відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Повідомлення про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу витрати на навчання за № 4183/07-2025 направлено 18.07.2025 засобами поштового зв'язку, однак цей лист повернувся відправнику з причин відсутності поштового сполучення з тимчасово окупованими територіями.
Згідно відповіді ГУ ДМС у Донецькій області на запит суду від 08.09.2025 повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується зареєстрованим за адресою - АДРЕСА_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідач - ОСОБА_2 , громадянин України, відповідно витягу з наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 20.07.2021 № 361 о/с ОСОБА_2 , зараховано з 15.08.2021 курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» за кошти державного бюджету згідно з додатком.
Витяг з наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 06.07.2022 № 285 о/с свідчить, що ОСОБА_2 , звільнено зі служби у поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про національну поліцію» та відраховано з університету 06.07.2022. Розрахунок витрат на утримання ОСОБА_2 , за період з 15.08.2021 по 06.07.2022 затвердити згідно з додатком.
Згідно довідки про витрати на утримання курсанта ОСОБА_2 , за період навчання з 15.08.2021 по 06.07.2022 загальна сума витрат складає 22 667,42 грн.
18 липня 2025 року за № 4183/07-2025 позивачем складено на ім'я ОСОБА_2 , повідомлення щодо добровільного відшкодування вартості утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 22 667,42 грн.
Докази направлення відповідачу вказаного повідомлення у матеріалах справи відсутні.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Стаття 19 Конституції України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
«Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261, чинний на час розгляду справи, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Висновки суду.
Суд установив, що відповідача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та відрахований з Університету 06.07.2022.
За вимогами ч. 4 ст. 74 Закону № 580 відповідач має відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти.
Між тим, Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 у справі № 520/1444/22 навів наступні правові висновки щодо застосування норм Закону № 580 і Порядку № 261:
«50. Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020, […], акцентував увагу на тому, що за правилами положень ст. 74 Закону № 580 та п. 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
51. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, […], у постановах від 13 січня 2023 року в справі № 440/2692/20, від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 та інших.
52. У постановах від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020 та від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
53. Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку».
Тому, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Утім, у межах розгляду цієї справи судом установлено, що позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу повідомлення про відшкодування витрат від 18.07.2025 за № 4183/07-2025.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Позивач не довів належними і допустимими доказами те, що відповідач отримав повідомлення про необхідність відшкодування витрат на його утримання в ДонДУВС для того, щоб мати можливість добровільно їх відшкодувати, в тому числі з використанням права на розстрочення платежу.
Отже, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості його утримання в університеті в сумі 22 667,42 грн - заявлені передчасно.
Суд враховує, що право на звернення до суду у цій категорії справ може виникнути у позивача лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
За обставин, коли відповідач взагалі не отримував повідомлення про необхідність відшкодування витрат на його утримання в університеті, вочевидь, не може йтися про його відмову добровільно відшкодувати такі витрати.
Щодо доводів позивача про те, що на виконання вимог Закону № 580 і Порядку № 261 він вчинив всі можливі дії для повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі, суд зазначає таке.
Виникнення в університету права на звернення до суду з таким позовом пов'язане не з вчиненням ним всіх можливих дій для повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі, а з відмовою відповідача добровільно відшкодувати такі витрати.
Водночас, поза увагою позивача залишилося те, що згідно з ч. 1 ст. 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яка визначає особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності в період дії воєнного стану, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
За ч. 3 ст. 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Однак, докази, які б свідчили, що університет вжив заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі, з використанням електронної комунікації, суду також не надані.
Ураховуючи викладене, у позові належить відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 200/6811/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 09 квітня 2026 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук