09 квітня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/12098/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., перевіривши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Торг Ічня" до Головне управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Торг Ічня» 05.11.2025 через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2025 №12973624/39308699 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2024 №10;
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2025 №12973625/39308699 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.11.2024 №15;
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2025 №12973626/39308699 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.11.2024 №20;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Торг Ічня» від 30.09.2024 №10 днем її подання;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Торг Ічня» від 25.11.2024 №15 днем її подання;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Торг Ічня» від 25.11.2024 №20 днем її подання.
Ухвалою суду від 22.12.2025 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви зазначено, шо згідно зі штатним розписом ТОВ «ТРАНС-ТОРГ ІЧНЯ», затвердженим 01.09.2025 та Податковими розрахунками (по ЄСВ) за вересень 2025, жовтень 2025, листопад 2025 директор є єдиною посадовою особою, яка перебуває у трудових відносинах з Товариством. Таким чином, у період перебування директора у службовому відрядженні з 29.09.2025 по 03.10.2025, а також у щорічній плановій відпустці з 06.10.2025 року по 04.11.2025, директор не мав можливості видати довіреність іншим працівникам та передати право використання кваліфікованого електронного підпису для подання процесуальних документів через систему «Електронний суд», оскільки у Товаристві були відсутні інші працівники. Обставини, пов'язані з перебуванням директора у відрядженні та щорічній плановій відпустці, у сукупності з відсутністю інших працівників та уповноважених осіб у Товаристві, не можуть бути зведені до суто суб'єктивних чинників, оскільки вони створили реальні, істотні та об'єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Отже, право звернення до суду є невід'ємним особистим правом особи, чи правом суб'єкта владних повноважень, яке реалізовується в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду з позовом.
Своєю чергою звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду, процесуальної форми та порядку звернення.
Так, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.05.2024 у справі №420/12562/23, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина 2 статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.06.2025 №12973624/39308699, від 13.06.2025 №12973625/39308699 та від 13.06.2025 №12973626/39308699 про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати спірні податкові накладні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем використано процедуру адміністративного оскарження спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду скарг Державна податкова службу України ухвалила рішення від 07.07.2025 №27870/39308699/2, №27871/39308699/2 та №27869/39308699/2, якими скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Торг Ічня» залишено без задоволення, а оскаржувані рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Таким чином саме з 07.07.2025 позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів і повинен був звернутися до суду з позовом, у межах тримісячного строку. Проте, позовна заява подана до суду лише 05.11.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд»), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Суд звертає увагу на те, що у постанові від 14.06.2018 (справа №800/102/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що в пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (Заява №24402/02), яке набуло статусу остаточного 20.08.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі Ашінгдан проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, №93).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-торг Ічня» як юридична особа є самостійним учасником правовідносин. Власник підприємства, створюючи юридичну особу, бере на себе ризики, пов'язані з її функціонуванням.
Так, у липні 2025 року Державна податкова служба України залишила без задоволення скарги ТОВ «Транс-Торг Ічня» шодо оскаржуваних рішень комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкових накладних. Директор ТОВ «Транс-торг Ічня» перебував у службовому відрядженні з 29.09.2025 по 03.10.2025, у щорічній відпустці з 06.10.2020 по 04.11.2025.
Суд зауважує, що якщо директор є єдиним працівником, він має розраховувати свій графік так, щоб не пропускати строки, або залучати інших фахівців (адвокатів) на договірних засадах. Обставини, пов'язані з кадровими питаннями, відпустками чи відрядженнями, не можуть слугувати підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, оскільки вони мають суб'єктивний характер та не є об'єктивно непереборними.
Відрядження та відпустка директора товариства є суб'єктивними обставинами та не доводять існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк
За наведених обставин, суд не знаходить правових підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Положеннями пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи невизнання судом поважними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Торг Ічня" до Головне управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, позовну заяву належить повернути позивачу.
Згідно із частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Торг Ічня" до Головне управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 09 квітня 2026 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО