09 квітня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/3570/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Шашери М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправної та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області , позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову від 23.03.2026 ВП №79844970 про накладення штрафу.
Позов мотивовано тим, що судове рішення виконане ГУПФУ в Чернігівській області у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, законами України, тому накладення відповідачем штрафу спірною постановою є необґрунтованим.
Ухвалою судді від 12.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні. Також витребувано у відповідача належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №79844970.
Сторони в судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
У встановлений судом строк від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
09.09.2025 рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/7355/25, яке набрало законної сили 09.10.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 16.08.2023 № 9/3-1831 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130076656).
Ухвалою Чернігівського ОАС від 19.09.2025 виправлено описки в абзацах тридцять четвертому мотивувальної частини рішення, в абзацах другому та третьому резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 у справі № 620/7355/25, а саме замінено дату проведення перерахунку «з 01.02.2023» на «з 01.04.2025» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130356953).
На підставі заяви стягувача відповідач 18.12.2025 відкрив виконавче провадження №79844970 із примусового виконання виконавчого листа №620/7355/25, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом. Відповідно до змісту виконавчого документу ГУПФУ в Чернігівській області зобов'язано здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2025 на підставі оновленої довідки від 16.08.2023 № 9/3-1831 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (а.с.11 зворот-12).
Листом від 26.12.2025 позивач повідомив виконавчу службу, що рішення суду ним виконано. Розмір нарахованої заборгованості за період з 01.04.2025 по 30.11.2025 складає 109 494,48 грн (а.с. 8).
23.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУПФУ в Чернігівській області штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн (а.с. 12 зворот-13).
Вважаючи постанову державного виконавця протиправною, ГУПФУ в Чернігівській області звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Положеннями частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.
Законом №1404-VIII встановлені права та обов'язки сторін виконавчого провадження.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення ( частина 1,2 статті 15 Закону №1404-VIII)
Відповідно до положень частини четвертої статті 19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
У свою чергу суд зазначає, що позивач зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують виконання рішення суду, або невиконання з поважних причин, для перевірки цих обставин в рамках виконавчого провадження.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 по справі №620/7355/25, яке набрало законної сили 09.10.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2025 на підставі оновленої довідки від 16.08.2023 № 9/3-1831 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення суду позивач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025, підсумок пенсії складає 27 974,95 грн, а до виплати з 01.12.2025 становить 23 610,00 грн (а.с.8 зворот).
Також позивачем здійснено розрахунок заборгованості та доплат на виконання рішення суду, що підтверджується наданими розрахунками за пенсійною справою №2503021387 (а.с.9, 9 зворот, 10).
Однак жоден із наданих доказів не підтверджує виплату стягувачу пенсії у розмірі, визначеному рішенням суду від 09.10.2025, що свідчить про невиконання рішення.
Суд зазначає, що виконання судового рішення полягає не лише у здійсненні перерахунку та нарахуванні відповідних сум, а й у забезпеченні подальшої виплати пенсії у розмірі, встановленому судовим рішенням. Формальне проведення перерахунку без фактичної виплати пенсії у визначеному розмірі не може вважатися належним виконанням судового рішення.
За таких обставин, відповідачем було правомірно винесено постанову від 23.03.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 79844970, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, установлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2026 року.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43316700, просп. Миру, буд. 43, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна