Справа № 517/45/26
Провадження № 2/517/98/2026
09 квітня 2026 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Меєчка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
установив:
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до Захарівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 02 жовтня 2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95689411000, відповідно до умов якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 31098 гривень 85 копійок. Відповідач в свою чергу зобов'язався повернути кредит, плату за кредит, інші платежі не пізніше 02 жовтня 2022 року.
09 липня 2020 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладений Договір факторингу № 174, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року, укладеним між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал».
Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 38024 грн 93 коп, з яких: 31098 грн 85 коп - заборгованість за тілом кредиту, 48 грн 39 коп - заборгованість за відсотками, 6877 грн 69 коп - заборгованість за комісією.
Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту.
Отже, з урахуванням викладеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року у розмірі 38024 гривень 93 копійки.
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений на 23 лютого 2026 року 08 годину 00 хвилин у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 36).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 57). Водночас звернувся до суду із заявою про підтримання позовних вимог, в якій просить суд розглядати справу без його участі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 52).
Відповідач у судові засідання, призначені на 23 лютого 2026 року та 24 березня 2026 року не з'явився, про дати, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштовим зв'язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 43, 51). Водночас попередньо надавав до суду заяви про перенесення судових засідань (а.с. 44, 54).
У зв'язку із задоволенням заяв відповідача розгляд цивільної справи двічі відкладався на інші дати.
У судове засідання, призначене на 09 квітня 2026 року відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштовим зв'язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 60). Відповідач про причини неявки суд не повідомив та не подав до суду відзив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
За таких обставин, ураховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, проте тричі в судові засідання не з'явився, суд вважає за необхідне, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, принципів диспозитивності, змагальності, об'єктивності, всебічності, та необхідності дотримання прав учасників справи, розглядати справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно із частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 02 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95689411000 (далі - Договір) (а.с. 14 - 15).
Відповідно до пунктів 3.1. 3.3. 3.6. розділу 3 Договору сума кредиту за договором становить 31098 гривень 85 копійок. Кредит надається позичальнику для особистих потреб на придбання товару. Позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів (Додаток 1 до цього договору, що є невід'ємною його частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 02 жовтня 2022 року.
Відповідно до пунктів 3.9. 3.10. Договору процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0,00001%. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001% річних.
Згідно із пунктом 3.12. Договору Позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатків до Договору.
Також, у матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 02 жовтня 2019 року, в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 13).
АТ «УкрСиббанк» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кошти, в порядку та сумі передбаченими умовами кредитного договору, що підтверджується копією виписки за кредитним договором № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року за період з 02 жовтня 2019 року по 09 липня 2020 року (а.с. 18-19).
09 липня 2020 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» був укладений Договір факторингу № 174, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року, укладеним між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал»(а.с. 21 - 23).
Згідно копії акту приймання-передачі права вимоги від 09 липня 2020 року, клієнт АТ «УкрСиббанк»передає (відступає) фактору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал»права вимоги, а фактор приймає права вимоги в обсязі та на умовах визначених договором (а.с. 24).
На підтвердження повної оплати за договором факторингу позивачем надано суду платіжну інструкцію № 18845 від 09 липня 2020 року (а.с. 25).
Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 174 від 09 липня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року в сумі 38024 грн 93 коп, з яких: 31098 грн 85 коп - заборгованість за тілом кредиту, 48 грн 39 коп - заборгованість за відсотками, 6877 грн 69 коп - заборгованість за комісією (зв.а.с. 23).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу про усунення порушень з проханням погасити заборгованість за кредитним договором № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року (зв.а.с. 25).
Водночас вказана вимога відповідачем проігнорована, жодних дій для погашення заборгованості ним не вчинено.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання за умовами кредитного договору не виконав, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно статті 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, кредит та відсотки за користування не повертаються.
Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Сплата прострочених відсотків обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року в сумі 38024 грн 93 коп, з яких: 31098 грн 85 коп - заборгованість за тілом кредиту, 48 грн 39 коп - заборгованість за відсотками, 6877 грн 69 коп - заборгованість за комісією.
Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року наданий суду і відповідає вимогам закону (зв.а.с. 20).
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 грн).
Згідно із частиною 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до платіжної інструкції № 1050 від 09 січня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (зв.а.с. 6).
Отже, з урахуванням задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України та частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.
Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 8000 гривень, суд дійшов такого висновку.
На підтвердження витрат правничої допомоги представником позивача надано: копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Усенко М.І. АО «Апологет (а.с. 6), копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет», в якому вартість послуг за один позов складає 8000 гривень (а.с. 28), копію акта наданих послуг № 1140 від 12 січня 2026 року щодо боржника ОСОБА_1 та детальний опис наданих послуг нього на суму 8000 гривень, згідно яких на вказану суму надано наступні послуги: усна консультація клієнта (0 год 30 хв), ознайомлення з матеріалами справи (02 год 00 хв), погодження правової позиції клієнта (0 год 30 хв), складання позовної заяви (03 год 30 хв), подання позовної заяви (зв.а.с. 28, а.с. 29).
Відповідно до пункту 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з частинами 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отож суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) міститься висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічний висновок (обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) наведений: у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Водночас щодо співмірності витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21) міститься висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, фактично виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, суд вважає обґрунтованим та доведеним доказами заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8000 гривень, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95689411000 від 02 жовтня 2019 року в сумі 38024 (тридцять вісім тисяч двадцять чотири) гривні 93 копійки, яка складається з наступного: 31098 (тридцять одна тисяча дев'яносто вісім) гривень 85 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 48 (сорок вісім) гривень 39 копійок - заборгованість за відсотками, 6877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 69 копійок - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 09 квітня 2026 року.
Відомості про сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, реквізити IBAN № НОМЕР_1 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус, 28, м. Львів, 79018;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя