Справа № 515/1033/25
Провадження № 3/515/1119/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
08 квітня 2026 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши справу, яка надійшла від Відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №172152 від 01.07.2025 року, 01 липня 2025 року близько 04:30 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 навмисно забрав з будинку кошти в сумі 80 євро, які його співмешканка тримала на лікування спільного сина, позбавивши останню такої можливості, внаслідок чого могло бути завдане домашнє економічне насилля, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
18 вересня 2025 року постановою Татарбунарського районного суду Одеської області справу № 515/1033/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП - повернуто до відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для доопрацювання.
23 жовтня 2025 року постановою Татарбунарського районного суду Одеської області справу № 515/1033/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КупАП - повернуто до відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для доопрацювання та виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 вересня 2025 року.
03.04.2026 року на адресу Татарбунарського районного суду Одеської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, суд приходить до наступних висновків.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд. Наслідком недотримання цієї вимоги є повернення протоколу до відповідного органу для належного оформлення.
Згідно із ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №172152 від 01.07.2025 року зазначено, що 01 липня 2025 року близько 04:30 год ОСОБА_1 знаходячись у будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , навмисно забрав кошти в сумі 80 євро, які його колишня співмешканка тримала на лікування спільного сина, позбавивши останню такої можливості, внаслідок чого могло бути завдане економічне насилля, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази родинних відносин особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачаєть, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тоді як правопорушення було скоєно за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення в даному випадку виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) економічного характеру (позбавлення іншого майна, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Отже, домашнє економічне насильство, це форма домашнього насильства, при якій кривдник свідомо маніпулює фінансами, обмежує доступ до спільних ресурсів, житла, їжі чи документів, щоб контролювати іншого члена сім'ї та створити матеріальну залежність. Це умисні дії, що призводять до порушення прав людини, спричиняють психологічне чи фізичне страждання, і заборонені законом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніколи не перебували у шлюбі, не є членами однієї сім'ї, спільний побут не ведуть, проживають за різними адресами, то вказані обставини виключають можливіть вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, визначений статтею 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 173-2, ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К. І. Олійник