Справа №522/5758/23
Провадження №1-кп/523/505/26
05 січня 2026 року
року Пересипський районний суд міста Одеси у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні № 22023160000000039, внесеному до ЄРДР 26.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
На розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою на 60 днів, посилаючись на неможливість завершити судовий розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження існування ризиків передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу.
Обвинувачений заперечував проти клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ризики відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи що строк дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, а підстави для його зміни з урахуванням особи обвинуваченого відсутні, суд вважає доцільним продовжити дію обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу на 60 днів виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
З огляду на п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Згідно зі ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Наряду з наведеним, відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 63 рішення у справі «Доронін проти України від 19.02.2009р.) про обрання чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навіть у справах про вбивство та при спробі обвинуваченого зникнути, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення не уявляє собою « відповідної та достатньої» підстави.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 23.11.2022 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, у зв'язку з наявністю ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, який неодноразово було продовжено судом.
З характеризуючих матеріалів на ОСОБА_7 вбачається, що такі ризики як можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати, оскільки обвинувачений характеризується як особа яка не має стійких соціальних зав'язків та засобів для існування, раніше не судимий, проте обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану та збройної агресії рф проти України.
При цьому судом враховується позитивна характеристика обвинуваченого, надана ним суду, наявність у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, наявність у нього певних хвороб. Проте наявності підстав для зміни запобіжного заходу, в тому числі на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, на даний час суд не вбачає.
У зв'язку з чим, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню спробам ухилитися від суду й перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає доцільним продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, згідно положень ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 04.03.2026 року, включно.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору - для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3