06.04.2026
Справа №522/22419/20
Провадження по справі № 1-кп/522/783/26
06 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі суду:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020160000000006 від 21.01.2020 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка, Одеської області, громадянина РФ (посвідка на постійне місце проживання в Україні № НОМЕР_1 від 16.07.2015 року), який має середню освіту, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України;
та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ,
перекладача - ОСОБА_14 , -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020160000000006 від 21.01.2020 року стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_10 до суду надійшло клопотання про закриття кримінального провадження №22020160000000006 від 21.01.2020 року стосовно ОСОБА_3 , у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що його підзахисному оголошено про підозру, зміну підозри та відповідно й сам обвинувальний акт були вручені без перекладача, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про переклад вказаних процесуальних документів на стадії досудового розслідування про вручення йому повідомлення про підозру і пам'ятки про процесуальні права та обов'язки, а також про оголошення та роз'яснення прав підозрюваного з державної мови на російську.
На думку захисника, фактично його підзахисний з матеріалами кримінального провадження був ознайомлений в суді 19.12.2025 року, після перекладу вказаних процесуальних документів за ухвалою суду 10.04.2025 року, якою було задоволено клопотання захисника про залучення перекладача, що підтверджується його підписом та перекладом процесуальних документів.
Таким чином, захисник зазначив, що після оголошення ОСОБА_3 17.06.2020 про підозру у скоєнні злочину, він отримав доступ до матеріалів досудового розслідування лише 19.12.2025 року у суді при розгляді обвинувального акту по суті, фактично поза межами строків досудового розслідування, у зв'язку із чим просив суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_3 на підставі п. 2 ч. 2, 3 ст. 219 КПК України.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор надала письмові заперечення на клопотання захисника, в яких зазначила, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 проживає на території України тривалий час, розуміє українську мову, під час досудового розслідування та судового розгляду надавав зрозумілі відповіді на поставлені йому українською мовою питання, та не заявляв клопотання про те, що потребує перекладача протягом 5 років, у зв'язку із чим протягом досудового розслідування та судового провадження не було об'єктивних підстав для залучення за власною ініціативою.
Крім того, прокурор зазначила, що на протязі досудового розслідування та судового розгляду постійно були захисники, які також не заявляли відповідного клопотання про необхідність залучення перекладача, у зв'язку із чим просила відмовити в задоволення клопотання захисника про закриття провадження стосовно ОСОБА_3 . На підтвердження своїх доводів прокурора надала суду відповідні процесуальні документи.
Інші учасники провадження підтримали клопотання захисника.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_10 не заперечували проти клопотання прокурора.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2026 року було задоволено клопотання прокурора та покладено на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.
Згідно ч.7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Враховуючи, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні вже розпочато, проте дослідження матеріалів провадження ще не завершено, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченим злочинів.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року), за кваліфікуючими ознаками: створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, керівництво такою організацією, участю у ній, участь у злочинах вчинюваних такою організацією. Також обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинені повторно, вчинені організованою групою - злочинною організацією; та за ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені організованою групою - злочинною організацією.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2023 року було задоволено клопотання прокурора та обрано стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
29.03.2021 року обвинувачений ОСОБА_3 був звільнений з державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» під заставу у розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у зв'язку з чим на нього покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які в подальшому неодноразово продовжувались та діють на теперішній час.
Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_3 дії обов'язків, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином рф, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітнього сина, що свідчить про наявність у нього певних соціальних зв'язків.
Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, його роль, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому продовжує існувати ризик того, що обвинувачений, будучи громадянином іншої держави, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також суд вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо можливого переховування обвинуваченого, який є громадянином рф, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану через збройну агресію рф, що може спонукати ОСОБА_3 до незаконного перетину державного кордону України з не визнаною ПМР.
Крім того, враховуючи доводи прокурора, що обвинувачений ОСОБА_3 , не маючи підтверджених джерел прибутку, вірогідно отримував засоби для існування за рахунок вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, в яких він обвинувачується, та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього будь-якого джерела доходу, що підтверджує ризик того, що обвинувачений може вчинити новий злочин або продовжити вчиняти злочини, пов'язані із незаконним обігом наркотиків, що доводить існування певного ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик впливу обвинуваченим ОСОБА_3 на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, яких судом ще не допитано, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, хоча й може існувати з певним ступенем ймовірності, однак на час розгляду даного кримінального провадження таких доказів прокурором надано не було.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити стосовно ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які на переконання суду зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України, суд доходить до висновку, що воно не може бути вирішено по суті на даній стадії судового розгляду.
Так, твердження захисника про порушення строків досудового розслідування (ст. 219 КПК України) безпосередньо ґрунтуються на твердженні про недійсність вручення повідомлення про підозру через відсутність перекладача.
Вирішення цього питання потребує системного аналізу всіх матеріалів кримінального провадження, оцінки законності отримання доказів та перевірки фактичних обставин щодо рівня володіння обвинуваченим ОСОБА_3 мовою судочинства протягом усього часу кримінального провадження.
Оскільки питання про наявність перекладача у даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування безпосередньо впливає на допустимість отриманих доказів, суд, відповідно до ст. 84-89, 94 КПК України, надає правову оцінку цим доказам саме під час ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні у нарадчій кімнаті.
Крім того, варто зазначити, що захисник у своєму клопотанні посилається на ч. 2 ст. 219 КПК України, яку виключено на підставі Закону № 3509-IX від 08.12.2023 року.
Враховуючи, викладене суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 182, 194, 199, 219, 284, 331, 372, 376 КПК України,
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження №22020160000000006 від 21.01.2020 року стосовно ОСОБА_3 , у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України, - відмовити з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, номерів контактних телефонів;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.
Строк дії ухвали про продовження запобіжних заходів та покладених обов'язків становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 06.04.2026 року, який діє до 04.06.2026 року включно.
Виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси щодо продовження обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 , та контроль за його поведінкою покласти на уповноважену службову особу відповідного ГУНП в Одеській області та прокурора Одеської обласної прокуратури.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору Одеської обласної прокуратури та направити уповноваженій службовій особі в ГУНП в Одеській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси ОСОБА_15