Справа № 467/324/26
Провадження № 2/467/325/26
09.04.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Сурілової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 грудня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладений кредитний договір № 22.12.2023-100003528 (далі - Договір), шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до умов Договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 8000 грн. строком на 42 дні з дати його надання, зі сплатою відсотків у розмірі 2.5% за один день користування Кредитом (стандартна процентна ставка). Позивач зобов'язання по кредитному договору виконав в повному обсязі та 22 грудня 2023 року надав відповідачу кредитні кошти в сумі 8000 грн. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на 10 березня 2026 року виникла заборгованість в сумі 15840 грн., з яких: 8000 грн. - тіло кредиту, 7840 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 березня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22 грудня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22.12.2023-100003528 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Умовами договору передбачено, що ТОВ «Споживчий центр» надає відповідачу кредитні кошти у розмірі 8000 грн. строком на 42 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2.5% за 1 один день користування кредитом, який застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Сторони узгодили, що проценти розраховують шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Відповідачем договір підписаний одноразовим ідентифікатором А559.
Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що для перерахування коштів використовується електронний платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 хх-хххх-7893.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 22 грудня 2023 року, копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору, копією інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , які містять електронний підпис відповідача.
На підставі кредитного договору, ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит 22 грудня 2022 року у розмірі 8000 грн., що підтверджується квитанцією про здійснення операції через систему LIQPAY АТ КБ «Приватбанк» на картку № НОМЕР_2 .
За розрахунком позивача заборгованість відповідача по кредитному договору від 22 грудня 2023 року складає 15840 грн., з яких: 8000 грн. - тіло кредиту, 7840 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Договір сторонами був укладений у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на його мобільний номер телефону після ідентифікації в системі.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Так, за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1ЦК України.
Зокрема, частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору від 22 грудня 2023 року, між сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом. Кредитним договором визначена фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.5 Кредитного договору).
Пунктом 7 Кредитного договору передбачено, що проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 8000 грн., строком на 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 01 лютого 2024 року.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.
З довідки-розрахунку заборгованості, наданого товариством, вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховані саме у визначеному сторонами розмірі за період з 22 грудня 2023 року по 01 лютого 2024 року.
Аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 8000 грн. та правові підстави для нарахування процентів у розмірі 7840 грн., розмір розрахунку яких відповідає умовам кредитного договору.
За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 141 ЦПК України зі стягненням на користь позивача з відповідача сплаченого при подачі позову судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) заборгованість за кредитним договором від 22 грудня 2023 року у розмірі 15840 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн., з яких: 8000 грн. - тіло кредиту, 7840 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива