Справа № 134/515/26
1-в/134/34/2026
Іменем України
08 квітня 2026 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
представника ДУ «Крижопільський ВЦ №113» ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Крижопіль, Вінницької області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, до засудження не працюючого, раніше судимого:
07.09.2001 Чорновицьким районним судом Вінницької області за ст.ст. 185 ч.2, 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік;
11.10.2004 Могилів-Подільським міським судом Вінницької області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі;
08.12.2014 Могилів-Подільським міським судом Вінницької області за ст.ст. 185 ч.1, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
27.04.2016 Могилів-Подільським міським судом Вінницької області за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;
06.03.2019 Могилів-Подільським міським судом Вінницької області за ст. 185 ч.2 КК України до 4 місяців арешту;
23.03.2020 Могилів-Подільським міським судом Вінницької області за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі.
По даній справі засуджений 15.09.2020 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ст.ст. 185 ч.3, 121 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1, 72 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2024 вважати засудженим за ст.ст. 121 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1, 72 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі.
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
26 березня 2026 року до Крижопільського районного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання просив його задовольнити, вказав, що щиро розкаються у вчиненому.
Представник ДУ Крижопільського ВЦ (№ 113) в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення подання, вказав, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.
Заслухавши думку засудженого, прокурора, захисника, представника ,дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, мають ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.
Саме досягнення такої цілі покарання, як виправлення засудженого обґрунтовує можливість його дострокового звільнення від відбування покарання, хоча і під певною умовою.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою КК України, тобто є не обов'язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що 15.09.2020 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ст.ст. 185 ч.3, 121 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1, 72 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2024 вважати засудженим за ст.ст. 121 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1, 72 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі.
Згідно ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 28.05.2025 зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру з 03.04.2025 по 16.05.2025 включно, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_4 з 16.05.2025 по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Крижопільський виправний центр (№113)».
Як вбачається із матеріалів особової справи та наданої характеристики по прибутті в установу, засуджений ОСОБА_4 , був працевлаштований згідно строкового трудового договору №95-25 П від 23.06.2025, №Т-37-26 від 01.01.2026 по теперішній час на контрагентському об'єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика».
Згідно характеристики ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» за час відбування покарання засуджений ОСОБА_4 характеризується посередньо, до дисциплінарної відповідальності притягувався два рази та 14 разів заохочувався.
З 16.05.2025 відбуває покарання в державній установі «Крижопільський виправний центр (№113)», де за час відбування покарання в установі характеризується посередньо, до дисциплінарної відповідальності притягувався один раз та один раз був заохочений. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи. Спальне місце та при ліжкову тумбочку намагається утримувати в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Не завжди виконує передбачені законом вимоги. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушення вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Відповідно до ст. 123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, залучений до участі у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Духовне відродження».
Відповідно до ст. 127 Кримінально-виконавчого кодексу України не бере участі у роботі ради колективу засуджених.
Застосуванню ст. 82 КК України (заміна не відбутої частини покарання більш м'яким), за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання 17.08.2023. (протокол №19 від 05.09.2023 відмовлено комісією установи, по особистій заяві засудженого).
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 07.10.2024 відмовлено в умовно-достроковому звільненні.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2025 не відбута частина покарання замінена на більш м'яке обмеження волі, а саме на 1 рік 5 місяців 23 дні.
Застосуванню ст. 82 КК України (заміна не відбутої частини покарання більш м'яким), за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання 15.11.2025.
Рішенням комісії державної установи «Крижопільський ВЦ (№113)» протоколом №31 від 27.11.2025 відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-достроковому звільненню), за формальними ознаками підлягає по відбуттю 2/3 частини строку покарання 27.08.2024. (протокол №18 від 03.09.2024 відмовлено комісією установи, як особі що не довела свого виправлення).
Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-достроковому звільненню), за формальними ознаками підлягає по відбуттю 2/3 частини строку покарання 13.02.2026.
Рішенням комісії державної установи «Крижопільський ВЦ (№113)» протоколом №6 від 25.02.2026 відмовлено в застосуванні умовно-достроковому звільненні, на підставі ст.154 ч.8 КВК України, не довів своє виправлення.
Відповідно до витягу з протоколу № 36 від 12.06.2025 о 11 год 00 хв. Дисциплінарної комісії установи, щодо розгляду пропозиції про доцільність застосування дисциплінарного стягнення до засудженого ОСОБА_4 1975 року народження, який 05.06.2025 допустив порушення режиму відбування покарання, а саме: відмовився від роботи по благоустрою, вирішили обмежитись проведенням бесіди профілактично-виховного характеру.
Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень, засуджений ОСОБА_4 за весь час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності притягувався два рази та 14 разів був заохочений подяками «За сумлінну поведінку та ставлення до праці», один раз був заохочений 12.03.2026 за «За сумлінну поведінку та ставлення до праці» ВЦ-113 за раніше накладене стягнення від 26.09.2025 року накладене ВЦ-113 5 діб ДІЗО - вживав спиртні напої.
Як вбачається з довідки про доходи, за період відбування покарання дохід засудженого ОСОБА_4 склав 65111,45 грн.
Станом на 08 квітня 2026 року засуджений ОСОБА_4 , відбув 1 рік 1 місяць 18 днів, що складає 2/3 частину строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 4 місяця 5 днів.
Рішенням комісії державної установи «Крижопільський ВЦ (№113)» протоколом №6 від 25.02.2026 відмовлено в застосуванні умовно-достроковому звільненні, на підставі ст.154 ч.8 КВК України, не довів своє виправлення.
Відповідно до висновку комісії ВЦ № 113, щодо ступеня виправлення засудженого із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання , психологічної характеристики засудженого підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумками (загальним балом) розділів II-VI) 54: засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення).
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Таким чином процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Висновок про те, що засуджений довів своє виправлення, передбачає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_4 , суд не вбачає підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
Наведені обставини свідчать про те, що засуджений ОСОБА_4 не довів свого виправлення, характеризується посередньо, під час відбування покарання у ДУ «Крижопільський ВЦ № 113» має одну подяку та одне стягнення, за грубе порушення правил відбування покарання, а саме вживав спиртні напої, що не дозволяє зробити висновок про сумлінну поведінку та ставлення до праці засудженого, які вказують на доведення ним виправлення, отже даних про його зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці в період відбування покарання, які б засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.
Суддя: