2/134/297/2026
Справа № 127/36782/25
Іменем України
03 квітня 2026 року Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді: Зарічанського В.Г.
з участю секретаря: Балух О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 90173 грн. 96 коп. та судові витрати, що складаються з сплати судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.12.2023 між сторонами за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1315-9582. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С8236, для підписання кредитного договору № 1315-9582 від 12.12.2023, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00 грн., строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день. Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким було укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 13.10.2025 р. утворилась заборгованість у розмірі 100953,96 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 20000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 780760,00 грн. та простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту 193,96 грн. Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у сумі 10780,00 грн. за умовами погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90173,96 грн. Враховуючи викладене позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором № 1315-9582 від 12.12.2023, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 20000,00 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70173,96 грн., що разом становить 90173,96 грн. Ухвалою судді від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. 24 лютого 2026 року від представника відповідача - адвоката Глушкової Т.І. надійшов відзив, де відповідач позов визнає частково та зазначає, що, Позивач не взяв до уваги те, що відповідач оплатив частину кредиту, що відображається його електронному кабінеті фінансової компанії. Так, 30 грудня 2023 року Відповідач погасив кредит у розмірі 9826,06 грн (договір № 1315-9582). Натомість, Позивач з невідомих причин не зазначив про здійснений платіж та намагається стягнути повну суму кредиту по зазначеному Договору. Крім того, статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. Отже, в першу чергу мають зараховуватися кошти на погашення тіла кредиту, а далі проценти за ним. В такому випадку розрахунок належної до повернення суми заборгованості виглядає наступним чином: 20000 грн - 9826,04 грн = 10173,96 грн залишок непогашеного тіла кредиту станом на 30.12.2023 року Враховуючи зазначене, з 12 грудня по 30 грудня 2023 року повинна була нараховуватися відсоткова ставка на суму 20000 грн. Тобто, протягом 14 днів застосовувалася понижена ставка 1,2 проценти, а далі 5 днів - 1,5 проценти (а.с. 40) 240 (1,2 відсотки за день) помножити на 14 днів = 3360 грн 300 (1,5 відсотки за день) помножити на 5 днів = 1500 грн. Таким чином, 3360 + 1500 = 4860 грн (сума за нараховані проценти з 12.12.2023 по 30.12.2023 року). Крім того, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %., а далі - 1 процент. Кредитний договір був укладений 12.12.2023 року на 300 днів. Отже, умова укладеного між сторонами договору з розрахунку 1,5 процента в день з 20 серпня 2024 року є нікчемною. Таким чином, протягом 233 дня застосовується ставка 1,5 процента до несплаченого тіла кредиту у розмірі 10173,96 грн, а тому 152,6 (відсоток в день) помножити на 233 дня = 35555,8 грн., а з 20.08.2024 по 06.10.2024 року, тобто за 48 днів мала застосовуватися ставка 1 процент, тобто 10173,96 грн = 101, 7 грн (1 відсоток в день) помножити на 48 днів = 4881, 6 грн Отже, до повернення Позивачу є суми у розмірі 10173,96 грн тіло кредиту та 45304,4 грн., як проценти за кредитом. В судове засідання 03 квітня 2026 року сторони не з'явилися. Представник позивача в своїй заяві просив справу розглянути без їхньої участі. Представник відповідача надіслала суду заяву про розгляд справи без її участі та просив позов задовольнити частково. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що 12.12.2023 між сторонами за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1315-9582. Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) № С8236. Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 п. 2 Договору, кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. кредитодавець відкрив Кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором. Згідно п. 4 п. п. 4.1, п.п. 4.2 Договору, загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 20000,00 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 12.12.2023. Відповідно п. 4 п.п. 4.7. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.11. цього Договору Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п'ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. Згідно п. 4 п.п. 4.9. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 06.10.2024 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування/строк дії Договору можу бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору. У такому випадку актуальний Строк кредитування/строк дії Договору зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування/строк дії Договору. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00 грн., строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день. Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Як вбачається з довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту, видача відповідачу коштів за кредитним договором № 1315-9582 від 12.12.2023 в сумі 20000,00 грн. здійснювалася за допомогою системи LigPay на його платіжну карту. Факт перерахування коштів відповідачу за кредитним договором № 1315-9582 від 12.12.2023 підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк». Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач умови кредитного договору не виконав, кредит та проценти за користування кредитом не сплатив, чим допустив заборгованість. Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 13.10.2025 р. утворилась заборгованість у розмірі 86 800,00 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 100953,96 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом 20000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 780760,00 грн. та простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту 193,96 грн. Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у сумі 10780,00 грн. за умовами погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90173,96 грн. Враховуючи вище зазначене, позивач просить суду стягнути з відповідача ОСОБА_1 не повну суму заборгованості за кредитним договором № 1315-9582 від 12.12.2023, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом прострочену заборгованість за кредитом 20000,00 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70173,96 грн., що разом становить 90173,96 грн. Таким чином, між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Так, на підтвердження виникнення між сторонами договірних відносин позивачем по справі було надано договір про відкриття кредитної лінії № 1315-9582 від 12.12.2023, повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 02.12.2019 року № 4010, довідку про перерахування суми кредиту, розрахунок боргу. Кредитний договір № 1315-9582 від 12.12.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, позивачем доведено укладення кредитного договору між сторонами. Як зазначає позивач, з боку відповідача має місце порушення зобов'язань по кредитному договору, що тягне за собою відповідні правові наслідки. Позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та надав ОСОБА_1 кредит. В ході розгляду справи відповідачем надано суду фото відображається його електронного кабінету фінансової компанії про сплату 9826,04 грн. суму заборгованості від 30.12.2023. Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту. Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до ст. 1048 ЦК України, кредитор має право на одержання від позичальника відсотків нарахованих на суму боргу до дня його повернення. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами у зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання. Представником відповідача надано свій розрахунок належної до повернення суми заборгованості, а саме: 20000 грн - 9826,04 грн = 10173,96 грн залишок непогашеного тіла кредиту станом на 30.12.2023 року. Враховуючи зазначене, з 12 грудня по 30 грудня 2023 року повинна була нараховуватися відсоткова ставка на суму 20000 грн. Тобто, протягом 14 днів застосовувалася понижена ставка 1,2 проценти, а далі 5 днів - 1,5 проценти (а.с. 40) 240 (1,2 відсотки за день) помножити на 14 днів = 3360 грн 300 (1,5 відсотки за день) помножити на 5 днів = 1500 грн. Таким чином, 3360 + 1500 = 4860 грн (сума за нараховані проценти з 12.12.2023 по 30.12.2023 року). Кредитний договір був укладений 12.12.2023 року на 300 днів. Отже, умова укладеного між сторонами договору з розрахунку 1,5 процента в день з 20 серпня 2024 року є нікчемною. Таким чином, протягом 233 дня застосовується ставка 1,5 процента до несплаченого тіла кредиту у розмірі 10173,96 грн, а тому 152,6 (відсоток в день) помножити на 233 дня = 35555,8 грн., а з 20.08.2024 по 06.10.2024 року, тобто за 48 днів мала застосовуватися ставка 1 процент, тобто 10173,96 грн = 101, 7 грн (1 відсоток в день) помножити на 48 днів = 4881, 6 грн. Отже, до повернення Позивачу є суми у розмірі 10173,96 грн тіло кредиту та 45304,4 грн., як проценти за кредитом. Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 1315-9582 від 12.12.2023 станом на 13.10.2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 30173,96 грн. з яких: 20000,00 грн. основний борг, 70173,96 грн. залишок за відсотками. Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за вказаним договором позики та зазначає наступне. Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Кредитний договір № 1315-9582 був укладений 12.12.2023 терміном на 300 днів, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір. Як вбачається із Договору № 1315-9582 від 12.12.2023 процентна ставка 1,50 % в день. Отже, умова укладеного між сторонами договору з розрахунку 1,5 процента в день з 20 серпня 2024 року є нікчемною. Таким чином, протягом 233 дня застосовується ставка 1,5 процента до несплаченого тіла кредиту у розмірі 10173,96 грн, а тому 152,6 (відсоток в день) помножити на 233 дня = 35555,8 грн., а з 20.08.2024 по 06.10.2024 року, тобто за 48 днів мала застосовуватися ставка 1 процент, тобто 10173,96 грн = 101, 7 грн (1 відсоток в день) помножити на 48 днів = 4881, 6 грн. Отже, до повернення Позивачу є суми у розмірі 10173,96 грн тіло кредиту та 45304,4 грн., як проценти за кредитом. З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачка істотно порушила умови укладеного нею Договору про відкриття кредитної лінії № 1315-9582 від 12.12.2023 зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги, які заявлені позивачем в даному позові підлягають до часткового задоволенню, а саме у розмірі 55478,36 гривень, з них: 10173,96 гривні за тілом кредиту; 45304,40 гривень процентів за користування кредитом, в решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю. З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково. Позивач просить стягнути із відповідача судові витрати у розмірі 2422,40 гривень. Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1501,89 грн. Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" код ЄДРПОУ 38548598 - заборгованість за кредитним договором № 1315-9582 від 12.12.2023 у розмірі 55478 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 36 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" код ЄДРПОУ 38548598 - судовий збір у сумі 1501 (одна тисяча п'ятсот одну) гривню 89 копійок. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Найменування сторін: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Суддя