Справа № 128/4281/25
Іменем України
07 квітня 2026 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
при секретарі судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку загального провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № R101416/6424 від 30.09.2025, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 27 вересня 2025 року він подав через електронний застосунок Резерв + (кабінет військовозобов'язаного) особисту заяву про визнання вини до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою зняття відмітки розшуку органами ТЦК та СП. Надалі 30.09.2025 року була винесена постанова № R101416/6424 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. За змістом даної постанови було виявлено, що він не прибув за повісткою у дату та місце визначені у даній повістці. Сама повістка не зазначається, як і докази її направлення.
Проте, згідно повістки «без номера» від 20.02.2025 року позивач повинен був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 24.02.2025 року . В розшук позивача до органів поліції подали 07.03.2025 року. Таким чином, з моменту подачі заяви до поліції про розшук ОСОБА_1 до моменту подачі особистої заяви про визнання вини (27.09.2025 року) пройшли всі строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП, де зазначається, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Фактично працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено факт неприбуття з моменту подання працівниками ТЦК та СП повідомлення до органів поліції про доставлення особи до них. Тому відлік 3місячного терміну, яким визначається в ст. 38 КУпАП почав з 07.03.2025 року - а це є дата виявлення адміністративного правопорушення.
Проте, зі змісту постанови № R101416/6424 від 30.09.2025 року стає зрозумілим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушуючи норми чинного законодавства, вирішено застосувати санкцію ч.3 ст. 210-1 не враховуючи положення статей 38, 247 КУпАП та визначити в резолютивній частині постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 , що санкцією за вчинене адміністративне правопорушення є штраф у розмірі 17 000 грн. який необхідно сплатити протягом 30 днів. У разі сплати через 10 днів з дня набрання постанови законної сили розмір штрафу буде складати 50 відсотків від максимального розміру штрафу, тобто 8500 грн.
З викладених вище підстав позивач ОСОБА_1 вважає винесену постанову про адміністративне правопорушення № R101416/6424 від 30.09.2025 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Молот Є.О. про дату, час та місце судового розгляду повідомлені судом належним чином в установленому законом порядку.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином.
Третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 надали суду клопотання про виключення їх з учасників судового процесу, засідання просить провести у їх відсутність.
Відповідно до ч.ч. 1, 9 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до вказаних норм закону, у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ),Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід30грудня2022року № 1487 (далі - Порядок).
Судом установлено, що 27 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав через електронний застосунок Резерв + (кабінет військовозобов'язаного) особисту заяву про визнання вини до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою зняття відмітки розшуку органами ТЦК та СП.
30.09.2025 року була винесена постанова № R101416/6424 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. За змістом даної постанови було виявлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою у дату та місце визначені у даній повістці. Сама повістка не зазначається, як і докази її направлення.
Згідно повістки «без номера» від 20.02.2025 року ОСОБА_1 повинен був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 24.02.2025 року.
В розшук ОСОБА_1 до органів поліції подали 07.03.2025 року.
Зі змісту постанови № R101416/6424 від 30.09.2025 року стає зрозумілим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 порушуючи норми чинного законодавства вирішує застосувати санкцію ч.3 ст. 210-1 не враховуючи положення статей 38, 247 КУпАП та визначає в регулятивній частині постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначається, що санкцією за вчинене адміністративне правопорушення є штраф у розмірі 17.000 грн. який необхідно сплатити протягом 30 днів. У разі сплати через 10 днів з дня набрання постанови законної сили розмір штрафу буде складати 50 відсотків від максимального розміру штрафу, тобто 8500 грн.
Частина 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період. Відповідно до абзацу 2 частини першої та частини третьої статті 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники-особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники-особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці-особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6). Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Таким чином, громадянин України, який перебуває на військовому обліку, зобов'язаний уточнити вказані дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024.
Судом є досліджено, що з моменту подачі заяви до поліції про розшук ОСОБА_1 до моменту подачі особистої заяви про визнання вини (27.09.2025 року) пройшли всі строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП, де зазначається, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Фактично працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено факт неприбуття з моменту подання працівниками ТЦК та СП повідомлення до органів поліції про доставлення особи до них. Тому відлік 3місячного терміну, яким визначається в ст. 38 КУпАП почав з 07.03.2025 року - а це є дата виявлення адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова вимогам закону не відповідає, так як прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП, необгрунтовано, а відтак підлягає скасуванню, а справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено на відшкодування з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд -
Позовну заяву - задоволити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 R 101416/6424 від 30.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було накладено адміністративний штраф в сумі 8 500 гривень.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити в зв'язку із строків притягнення до адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 605 грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 08.04.2026.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО