08 квітня 2026 рокусправа № 380/705/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О. І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областяхпротиправними та зобов'язання вчинити дії,
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях протиправними, які полягають у відмові у виготовленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 (3028,00 грн.), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку та виплати пенсійним органом основного розміру пенсії;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо встановлення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 щодо скасування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 (3028,00 грн.), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку та виплати пенсійним органом основного розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є ветераном органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до гарантій Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» було збільшено базовий державний соціальний стандарт, у зв'язку з чим розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року зріс до 3028 гривень 00 копійок.
З огляду на вказані законодавчі зміни, на переконання позивача, у нього виникло беззаперечне право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, у якій посадовий оклад та оклад за спеціальним званням мають бути розраховані із застосуванням цієї актуальної розрахункової величини, з метою подальшого перерахунку та збільшення основного розміру його пенсії.
Проте відповідач відмовив у виготовленні та видачі такої довідки. Свою відмову суб'єкт владних повноважень мотивував посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яка встановлює фіксовану розрахункову величину для обчислення посадових окладів у розмірі 1762 гривні 00 копійок. Позивач категорично не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними, оскільки підзаконний нормативно-правовий акт (постанова Кабінету Міністрів України) має нижчу юридичну силу і за жодних обставин не може звужувати соціальні права чи суперечити нормам закону про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.
Ухвалою від 23 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі письмовими матеріалами.
Відповідач надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що розміри посадових окладів та окладів за військовим чи спеціальним званням станом на даний час не підвищувалися окремими рішеннями уряду.
Окрім того, відповідач наголошує, що відповідно до приписів частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порядок, умови та розміри перерахунку призначених пенсій визначаються виключно Кабінетом Міністрів України.
Також відповідач окремо акцентував увагу суду на чинності постанови Кабінету Міністрів України № 481, яка прямо обмежує розрахункову величину сумою 1762 гривні 00 копійок, та зауважив, що державний орган зобов'язаний діяти суворо в межах чинних нормативних вказівок уряду.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінив письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
ОСОБА_1 є ветераном органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі положень Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи, що у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та законодавчим збільшенням базового державного соціального стандарту - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року до 3028 гривень 00 копійок, у нього виникло законне право на перерахунок пенсії, позивач ініціював процедуру такого перерахунку.
З цією метою він звернувся до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях із письмовою заявою про виготовлення та направлення до органу Пенсійного фонду України нової (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, обчисленого із обов'язковим застосуванням цієї актуальної розрахункової величини.
За результатами розгляду вказаного звернення, листом від 17 липня 2025 року за вихідним номером 31/28/37/Д-5456/05-2025-6020-2025 відповідач відмовив позивачу у виготовленні та наданні запитуваної довідки. Свою відмову суб'єкт владних повноважень мотивував тим, що сама лише зміна розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік не є самостійною правовою підставою для проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ.
Окрім того, як на головну підставу відмови, відповідач зіслався на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481. За твердженням державного органу, вказаною постановою внесено зміни до законодавства, якими імперативно встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за спеціальними званнями розраховуються виходячи з фіксованої розрахункової величини на рівні 1762 гривні 00 копійок, а тому правові підстави для застосування показника 3028 гривень 00 копійок відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та вирішуючи даний спір по суті, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз згаданої норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону №2262-XII.
Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частин 1, 2 статті 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45), згідно із п.1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку №45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45 (п.3 Порядку №45).
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022 року, визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Враховуючи викладене, з 29.01.2020 чинна редакція п.4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року».
Надалі, 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704», пунктом 2 якої внесені зміни до п.4 Постанови №704, шляхом викладення абз.1 в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Тобто, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.
Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови №481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним п. 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704.
Згідно з частинами 1-3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, п.2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Сталою є правова позиція Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Таким чином, пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і становить 3028,00 грн; станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і становить 3028,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та беззаперечне право на подальший перерахунок пенсії на її підставі.
Такий висновок суду повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24. У вказаному судовому рішенні сформовано правовий висновок, згідно з яким до правовідносин, пов'язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим чи спеціальним званням має застосовуватися пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у її первісній редакції. Вказана редакція передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, якою було протиправно визначено фіксовану розрахункову величину у розмірі 1762 гривні 00 копійок.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм матеріального права, суд висновує, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років та всіх додаткових видів грошового забезпечення і премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3028 гривень 00 копійок), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2024 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окремо суд враховує, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач надав офіційну письмову відмову у видачі оновленої довідки. Відтак, суб'єкт владних повноважень вчинив активні дії. З огляду на це, заявлена позивачем вимога про визнання протиправними саме дій (а не бездіяльності) Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях є абсолютно коректною та виступає належним і ефективним способом захисту порушеного права.
За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2024 року є протиправними.
З метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3028 гривень 00 копійок), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року номер 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01 лютого 2024 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач у даній справі не довів законності своєї відмови та не спростував аргументи позивача, які базуються на нормах законів України та актуальній судовій практиці Верховного Суду.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки позивач не поніс фактичних витрат на сплату судового збору, а докази понесення інших судових витрат (зокрема на професійну правничу допомогу) у матеріалах справи відсутні, судові витрати з відповідача на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року.
3. Зобов'язати Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 11; ЄДРПОУ 45307457) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо встановлення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 щодо скасування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2024 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 (3028,00 грн.), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку та виплати пенсійним органом основного розміру пенсії.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08.04.2026.
Суддя Коморний О.І.