09 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7730/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення запису до військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення з військового обліку у відповідності до п. З ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-ХІІ в ред. від 07.01.2017 та з урахуванням висновків у свідоцтві про хворобу № 14;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру Оберіг на підставі заяви б/н від 23.09.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та наданих належним чином посвідчених копій документів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести запис про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до військового квитка НОМЕР_1 у відповідності до п. З ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-ХІІ в ред. від 07.01.2017 та з урахуванням висновків у свідоцтві про хворобу № 14;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести інформацію про виключення з військового обліку та підстави виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг у відповідності до записів у його військовому квитку НОМЕР_1 та п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-ХІІ в ред. від 07.01.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.01.2017 ЛЕК У ДСНС України у Кіровоградській області на підставі ст. 64 «а», 54 «б» Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402, був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що наявний запис у військовому квитку НОМЕР_1 .
Вказує, що оскільки був виключений з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби, у запасі не перебував, тому повторному медичному огляду та взяттю на військовий облік не підлягає.
Водночас, 09.09.2025 із застосунку "Резерв +" виявив, що інформація в реєстрі Оберіг не відповідає даним паперового військово - облікового документу, оскільки наявна його інформація про перебування військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зауважує, що з метою усунення розбіжностей, які містяться у військово-обліковому документі та у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням внести відомості до Реєстру щодо виключення його з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби. Однак відповідач листом №12187 від 14.10.2025 повідомив про неможливість внесення до Реєстру таких відомостей.
У зв'язку з відмовою відповідача усунути розбіжності між відомостями у військовому квитку та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку за станом здоров'я, вимушений звернутися із цим позовом до суду.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що згідно облікових даних ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказує, що у разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про тимчасову непридатність до військової служби передаються з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. З урахуванням наведеного стверджує, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку стосовно позивача неможливе.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
24.11.2025 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав позовну заяву, викладену у новій редакції.
Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.
18.11.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
02.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 13-15).
Проходив службу в органах МНС/ДСНС України, перебуваючи на спеціальному обліку.
21.04.2016 за результатами проходження медичного огляду лікарсько-експертною комісією УДСНС України у Кіровоградській області позивач на підставі статей 64б, 54Б графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402), був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу №149 від 05.05.2016 (а.с. 21).
19.01.2017 за результатами повторного медичного огляду лікарсько-експертною комісією УДСНС України у Кіровоградській області ОСОБА_1 встановлено діагноз: "ДДЗХ. Остеохондроз поперекового відділу хребта ІІІ ст., задньобокова кила L5-S1 м/х диску зліва, з компресією S1 корінця. Протрузія L4-L5 м/х диску. Стійкий больовий та м'язово-тонічний синдроми. Порушення біомеханіки поперекового відділу хребта ІІ-ІІІ ст. Порушення функцій ходи. Помірний парез лівої стопи. Декомпенсація. ЖКХ, хронічний калькульозний холецистит." На підставі статтей 64а, 54б Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402, позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Результати медичного огляду оформлені Свідоцтвом про хворобу №14 від 24.01.2017, затвердженим 24.01.2017 Центральною лікарською експертною комісією ДСНС України (а.с. 19-20).
У військовому квитку позивача НОМЕР_1 наявний запис (29) про визнання позивача 21.04.2016 Центральною експертною лікарською комісією ДНСНС України непридатним до військової служби на підставі статей 64б, 54Б графи ІІ Розкладу хвороб до Положення №402. Також на аркуші аркуші 18 міститься запис про те, що 19.01.2017 ЛЕК УДСНС України у Кіровоградській області на підставі статтей 64а, 54б Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення №402 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У розділі VІІІ військового квитка графи "зняття з обліку" містяться, зокрема, штампи про прийняття позивача 18.05.2016 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 та зняття з обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 16.02.2017 (а.с. 16-18).
Як вбачається зі сформованого 09.09.2025 електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+", ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов'язаний у званні рядовий, ВОС 790037 (а.с. 29).
24.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відобразити/внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру Оберіг інформацію щодо його виключення з військового обліку, привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг відповідно до записів у його військовому квитку НОМЕР_1 , відобразити/внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру Оберіг інформацію щодо підстав виключення його з військового обліку, а у випадку відмови у задоволенні даної заяви, обгрунтувати причини відмови з наданням копій документів особової справи. До заяви додав копії: паспорту та довідки РНОКПП, військового квитка НОМЕР_1 , свідоцтва про хворобу №14 та електронного військово-облікового документа (а.с. 23-28).
У відповідь на вказане звернення ІНФОРМАЦІЯ_10 листом №12187 від 14.10.2025 повідомив, що інформація стосовно висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ЛЕК у ДСНС у Кіровоградській області від 19.01.2017 в обліковій картці відсутня. Також, відповідно до облікових даних військового квитка серії НОМЕР_3 запис стосовно виключення позивача з військового обліку як військовозобов'язаного відсутній (а.с. 30).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - положення №154, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов'язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (станом на час проходженням позивачем медичного огляду ВЛК та до 05.01.2023) визначався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - Порядок №921).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов'язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.
Завдання військового обліку: утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов'язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов'язаних; бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних.
Пунктом 56 Порядку №921 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов'язаних та персональних даних, які містяться в них; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до покладених обов'язків.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487).
Абзацом 3 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної інформації.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Відповідно до пункту 1.2. глави 2 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Пунктом 3.2. глави 2 розділу II Положення №402 передбачено, що військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, які можуть бути вилікувані, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз у 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Згідно із пунктом 22.3 глави 22 розділу II Положення №402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.
Отже, з приписів Положення №402 вбачається, що визначення придатності особи до військової служби здійснюється військово-лікарськими комісіями. За результатами військово-лікарської експертизи приймається постанова, яка оформлюється свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
Відповідно до матеріалів справи позивач проходив службу в органах МНС/ДСНС України, перебуваючи на спеціальному обліку.
19.01.2017 за результатами медичного огляду лікарсько-експертною комісією УДСНС України у Кіровоградській області ОСОБА_1 на підставі статтей 64а, 54б Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення №402 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Результати медичного огляду оформлені Свідоцтвом про хворобу №14 від 24.01.2017, затвердженим 24.01.2017 Центральною лікарською експертною комісією ДСНС України.
Організацію діяльності органів військово-лікарської експертизи в органах та підрозділах системи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у мирний та воєнний час було визначено Положенням про діяльність органів військово-лікарської експертизи, затвердженим наказом МНС від 31.08.2007 №591 (далі - Положення №591, не діє з 11.03.2024).
Відповідно до пункту 1.2. глави 1 Положення №591 лікарсько-експертні комісії (далі - ЛЕК) - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі МНС з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів і підрозділів МНС і членів їх сімей, осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів МНС (далі - кандидати до вступу на навчання), курсантів і слухачів навчальних закладів МНС, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів і підрозділів МНС і колишніх військовослужбовців МНС.
Органами військово-лікарської експертизи є штатні й позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ЛЕК, що організовують і здійснюють військово-лікарську експертизу.
Органи військово-лікарської експертизи у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами України з питань військово-лікарської експертизи.
При звільненні осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів МНС України в запас та відставку з подальшою постановою їх на облік до військового комісаріату органи військово-лікарської експертизи керуються також нормативно-правовими актами з військово-лікарської експертизи, що діють у Збройних Силах України (п. 2.1 та 2.2. Положення №591).
Згідно із пунктом 2.7. Положення №591 постанови позаштатної ЛЕК згідно з цим Положенням розглядаються, контролюються, затверджуються, а за потреби переглядаються Центральною лікарсько-експертною комісією МНС (далі - ЦЛЕК).
Центральна лікарсько-експертна комісія є вищим органом військово-лікарської експертизи в системі МНС (п. 2.14 Положення №591).
Отже, лікарсько-експертні комісії відповідно до Положення №591 проводять лікарську експертизу кандидатів на службу цивільного захисту, осіб рядового і начальницького складу, осіб, звільнених зі служби, кандидатів до вступу. Натомість визначення ступеня придатності призовників, військовозобов'язаних, військовослужбовців саме до військової служби, а не служби цивільного захисту, здійснюється військово-лікарськими комісіями.
Центральна лікарсько-експертна комісія ДСНС виконує функції, аналогічні військово-лікарській комісії, проте для системи ДСНС, а не Збройних Сил України.
Разом з тим, відомості про проходження позивачем з 2017 року по даний час у встановленому порядку медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення його придатності до військової служби у матеріалах справи відсутні.
Суд також зазначає, що у статті 37 Закону № 2232-XII (в тому числі у редакції станом на 16.02.2017) чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеній у постанові від 21.05.2025 року у справі № 280/2880/24.
Водночас у військовому квитку позивача НОМЕР_1 наявний запис про те, що 19.01.2017 ЛЕК УДСНС України у Кіровоградській області на підставі статтей 64а, 54б Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення №402 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Також наявний штамп про зняття 16.02.2017 з військового обліку.
Таким чином, формулювання «знятий», не вказує на "виключення" з військового обліку військовозобов'язаних.
Суд окремо зауважує, що запис про непридатність позивача до військової служби було здійснено на підставі Свідоцтва про хворобу №14 від 19.01.2017, виданого відомчою Лікарсько-експертною комісією ГУ ДСНС України. Цей висновок визначав придатність особи до подальшої служби в ДСНС (спеціальний облік), а не придатність до військової служби у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях. Хоча постанова ЛЕК містила фразу "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку", вона мала силу лише для цілей звільнення позивача зі спеціального обліку ДСНС.
На переконання суду, для підтвердження статусу "виключений з військового обліку" за станом здоров'я у Єдиному реєстрі, позивач має пройти медичний огляд ВЛК згідно Положенням №402.
Оскільки позивач не надав відповідачу належних підтверджуючих документів щодо своєї непридатності до служби, правові підстави для внесення до військового квитка НОМЕР_1 та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я відсутні.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.
Разом з тим, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.
З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, оскільки відповідачем в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправної бездіяльності, а відтак його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК