про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2026 року м. Київ № 320/19468/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Консалтинг» про накладення арешту на кошти,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також позивач, ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Консалтинг» (далі по тексту також відповідач, ТОВ «Атлас Консалтинг»), в якому просить суд прийняти рішення, яким накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу в розмірі 538 959,92 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у ТОВ «Атлас Консалтинг» наявний податковий борг на загальну суму 538 959,92 грн з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0392900409, оскарженого у судовому порядку. Рішенням Окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №640/16536/20 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 апеляційну скаргу повернуто ТОВ «Атлас Консалтинг». Означені обставини, на переконання позивача, свідчать про узгодженість податкового боргу.
Позивач пояснив, що ним була надіслана на адресу відповідача податкова вимога від 28.03.2023, проте, означені дії не призвели до сплати відповідачем податкового боргу, що має наслідком наявність у контролюючого органу підстав для звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Атлас Консалтинг».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Судом встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 122 КАС України, згідно з частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, за частиною першою якої визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що аналіз викладених вище положень законодавства дає підстави для висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням правової визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поряд з цим, процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Звернення до суду за межами строків, визначених у статі 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
Отже, за загальним правилами строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ГУ ДПС у м. Києві сформовано та направлено на адресу відповідача (02090, м. Київ, вул. Астраханська, 27) податкову вимогу від 28.03.2023 №0001388-1302-2615, якою повідомлено, що станом на 27.03.2023 сума податкового боргу ТОВ «Атлас Консалтинг» складає 539 469,92 грн. Означена податкова вимога повернута без вручення адресату з відміткою «невірно зазначена адреса».
Відповідно до інформації про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню у справі, станом на 14.12.2023, за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 538 959,82 грн, нарахований податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2019 №0392900409, залишеним в силі за результатами судового оскарження в межах адміністративної справи №640/16536/20.
Відповідно до відображеної в Інтегрованій картці платника податків інформації, податковий борг з ПДВ, який виник згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0392900409, відображено 01.07.2022.
В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №640/16536/20 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Атлас Консалтинг» відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Консалтинг» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Консалтинг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення повернуто апелянту.
Таким чином у суду наявні підстави вважати, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №640/16536/20 набрало законної сили 20.09.2022, що, в свою чергу, свідчить про набуття статусу податкового боргу нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0392900409 з 21.09.2022.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження вчинення контролюючим органом заходів з метою встановлення наявності майна відповідача з дати виникнення податкового боргу, а також вчинення інших законодавчо визначених дій, направлених на стягнення з відповідача податкового боргу у період з 21.09.2022 по 24.04.2024 (дата формування Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.04.2024, а також Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 24.04.2024), у суду наявні підстави вважати, що саме з дати виникнення у ТОВ «Атлас Консалтинг» податкового боргу слід обраховувати строк звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, звернувшись до суду з означеною позовною заявою 26.04.2024, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вказане, оскільки до позовної заяви не долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин тринадцятої - п'ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.