про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2026 року м. Київ № 320/14080/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, за час перебування на лікуванні у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за періоди: 14.08.2024-12.09.2024, 13.09.2024-02.10.2024, 14.10.2024-22.11.2024, 16.12.2024-21.01.2025, 28.01.2025-14.02.2025, 04.03.2025-17.03.2025 (загалом 159 днів стаціонарного лікування).
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що пункт 9 частини п'ятої статті 160 КАС України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено наступне:
«Особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.»
Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Однак, у позовній заяві відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та посилання на правові норми, що можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Позивачем не наведено жодної норми законодавства, опираючись на яку позивач вбачає наявність підстав для зобов'язання відповідача вчинити певні дії, на які посилається як на підставу своїх вимог.
Таким чином, для усунення зазначених недоліків позивачу необхідно подати до суду належним чином оформлену позовну заяву відповідно до вимог статті 160 КАС України із чітким нормативним обґрунтуванням порушених прав та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав, з урахуванням висновків суду.
Також суд звертає увагу, що, відповідно до частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Утім, позивачем не було додано до суду копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача).
Окрім того, відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позовна заява зазначеної інформації не містить.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви із чітким нормативним обґрунтуванням порушених прав та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав, із урахуванням вказаних судом зауважень (з примірником для відповідача);
- копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача);
- власного письмового підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.