08 квітня 2026 року м. Київ справа №320/16471/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області від 07.10.2022 про відмову у призначенні дострокової пенсії, як учаснику бойових дій;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.11.2022 про відмову у призначенні дострокової пенсії, як учаснику бойових дій;
визнати право позивача на достроковий вихід на пенсію за віком як учаснику бойових дій;
зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві достроково призначити = позивачу пенсію за віком як учаснику бойових дій.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що їй протиправно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п. 4 ч. першої ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) як учаснику бойових дій в складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній республіці Афганістан з підстав відсутності довідки про безпосередню участь особи в бойових діях. Зауважує, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії, є «посвідчення учасника бойових дій».
Оскільки належність позивача до кола осіб, які мають статус учасника бойових дій, ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, вважає що має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551), зокрема, пільгами щодо призначення пенсії та обрахування стажу на пільгових умовах. З огляду на вказане стверджує, що рішення відповідачає протиправним та суперечать вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
22.06.2023 до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та є учасником бойових дій, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.10.1997.
Позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.11.2022 № 262840013953 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю довідки про безпосередню участь в бойових діях. У вказаному рішенні також зазначено вік заявника - 57 років 2 місяці 22 дні, страховий стаж - 23 роки 11 місяців 25 дні при необхідному стажі 20 років.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 20.03.1989 по 04.09.1989 в ЦРКП Шевченківського району м. Києва, оскільки дата наказу про звільнення не відповідає даті звільнення з роботи, чим порушено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція).
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом № 1058.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 ч. першої ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 ч. другої ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 11 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 ч. першої ст. 101 зазначеного Закону, п. 5 ч. першої ст. 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, а також п. 6 ч. першої ст. 101 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 № 3551, продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього п. , передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям з соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яким зокрема визначено порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років.
Законом СРСР "Про загальний військовий обов'язок" від 12.07.1967 №1950-VII і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 №193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.
Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.
Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Так, відповідно до п. 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: - військові квитки; - довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; - довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони. Форма довідки про участь у бойових діях передбачена додатком 2 до Порядку № 637.
Зокрема, вона видається територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, і містить відомості про те, що особа проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) і зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
При цьому, з аналізу приписів ст. 115 Закону № 1058 слідує, що підтвердженню для призначення пенсії, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.
З матеріалів справи слідує, що спірним рішенням відповідача відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю довідки про безпосередню участь особи в бойових діях.
У ході розгляду справи суд з наявних в матеріалах справи доказів встановив, що у період з 01.07.1986 по 26.04.1988 позивач працювала вільнонайманою, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2022 № С3/20.
Отже, вказаними доказами підтверджується участь позивача у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку в республіці Афганістан.
Верховний Суд в постанові від 06.11.2018 у справі №591/3086/16-а зазначив, що участь військовослужбовця у бойових діях може підтверджуватись і фактом набуття статусу учасника бойових дій у розумінні ст. 6 Закону № 3551. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29.08.2018 у справі № 295/1129/17.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (надалі - Положення № 302).
Пунктом 3 Положення № 302 передбачено, що відповідно до Закону № 3551 до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасникам бойових дій (ст. 6 Закону № 3551) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Згідно з п. 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Отже, повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають "Посвідчення учасника бойових дій".
Відповідно до п. 7 Положення № 302 такими органами є Мін'юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.
Таким чином, посвідчення учасника бойових дій є належним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі й пільгами щодо дострокового призначення пенсії.
Щодо позовних вимог в частині не зарахування періоду роботи з 20.03.1989 по 04.09.1989 в ЦРКП Шевченківського району м. Києва, оскільки дата наказу про звільнення не відповідає даті звільнення з роботи, суд зазначає наступне.
Записами в трудовій книжці позивача підтверджується робота позивача у спірний період.
Вказані записи засвідчено відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не має, записи проведені у відповідності до вимог Порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, який визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідно не можна вважати зазначені записи в трудовій книжці позивача недостатніми для встановлення обставин призначення на посаду, періоду роботи на призначеній посаді, саму посаду, професію, характер роботи та інші відомості, які надають можливість встановити чи спростувати належність особи до певного списку.
Також суд зазначає, що витребування пенсійним органом від заявника пенсіонера додаткових документів, згідно з положенням Порядку № 637, а саме: уточнюючих довідок, в яких має бути зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування спискiв або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки, можливо лише у тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу (п. 20 Порядку № 637).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують, як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з п. 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, враховуючи викладене вище у сукупності, відповідачем протиправно не зараховано стажу позивача, періоди роботи з 20.03.1989 по 04.09.1989.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 22-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Також, згідно з частиною 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до ст. 101 Закону № 1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
При цьому, п. 3.3 розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Отже, зі змісту наведених норм слідує, що пенсійний орган під час приймання заяв про призначення пенсій та їх розгляду, всебічно сприяє особам щодо встановлення всіх обставин, які можуть бути підставою для призначення/перерахунку пенсій, зокрема з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, запитує необхідну інформацію від підприємств, організацій і окремих осіб.
Враховуючи звернення позивача з заявою про призначення йому дострокової пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 та відмовою у призначенні йому такого виду пенсії з підстав відсутності довідки про безпосередню участь особи в бойових діях, пенсійний орган не був позбавлений можливості у разі сумніву щодо участі позивача в бойових діях, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, шляхом надсилання запитів про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, та провести звірку таких відомостей. Окрім того, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснював прийом, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів для визначення права на призначення такого виду пенсії, повинен був повідомити про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, водночас жодних з вказаних вище дій, пенсійний орган не зробив, чим позбавив позивача права на пенсійне забезпечення.
Враховуючи наведене у суду відсутні підстави вважати належно розглянутою заяву позивача про призначення дострокової пенсії від 06.12.2024 та дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області пунктів 3.3, 4.2 та 4.7 Порядку №22-1.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що дефекти адміністративного акта можуть не стосуватися його змісту, а бути пов'язаними з процедурою прийняття. Деякі процедурні вимоги необхідно розглядати не як вимоги до акта, а як вимоги до органів, уповноважених його приймати.
Надання оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, потребує співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення (постанова Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20).
Обираючи належний спосіб захисту права на пенсійне забезпечення позивача виходячи із встановлених обставин цієї справи суд враховує, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є, насамперед, встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату.
У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи упевнитися чи дотримано при зверненні заявника та відповідному розгляді суб'єктом владних повноважень усіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та(або) якщо суб'єкт, до якого звертається позивач, має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень при прийнятті рішення урахувати оцінку, надану у судовому рішенні.
Така позиція є усталеною у судовій практиці й кореспондується з положеннями КАС України, за якими суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Враховуючи ту обставину, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не повністю з'ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення питання щодо наявності у позивача права на призначення дострокової пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, суд приходить до висновку, що рішення відповідачів є протиправними та підлягають скасуванню, а для належного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідачів повторно розглянути заяву про призначення позивачу дострокової пенсії, з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу позивача неврахованих періодів, а також врахування наданої довідки та посвідчення учасника бойових дій.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23, де зазначено, що дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивача має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області від 07.10.2022 про відмову у призначенні дострокової пенсії, як учаснику бойових дій.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.11.2022 про відмову у призначенні дострокової пенсії як учаснику бойових дій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.11.2022 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.03.1989 по 04.09.1989 в ЦРКП Шевченківського району м. Києва.
У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.