08 квітня 2026 року № 320/4273/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ БУД" до Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ БУД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2023 № 88852/45363794/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ БУД" №1 від 07.11.2023, днем її фактичного подання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на безпідставність зупинення контролюючим органом реєстрації вказаної податкової накладної, та з огляду на надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, позивачем наголошено, що у спірному рішенні комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкової накладної та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначених у податковій накладній інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарські операції, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідачами до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаною податковою накладною. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Також, відповідачами у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, обґрунтовуючи яке заявник зазначив, що на його переконання участь у даній справі, що включатиме можливість надання пояснень та (або) заперечень стосовно питань, які виникатимуть у процесі дослідження обставин та доказів, є важливою складовою законності процесу та сприятиме його повноті й усебічності.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 ч.6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а ч.2 ст.257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 с.257 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування п.1 ст.6 Конвенції.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за участю сторін.
За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що заявником взагалі не було наведено будь-яких належних та об'єктивних доказів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та призначення розгляду справи за участю сторін.
Таким чином, оскільки, у заявленому клопотанні не було наведено будь-яких належних, допустимих та достатніх причин, окрім того, що для забезпечення реалізації прав є необхідність надання пояснень безпосередньо у судовому засіданні, у зв'язку з чим необхідно проводити розгляд даної справи у судовому засіданні за викликом сторін, в якому заявник буде брати безпосередньою участь, не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ТОВ «ІДЕАЛ БУД», (ЄДРПОУ 45363794) є юридичною особою приватного права, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер: 1010171020000000075, дата реєстрації: 07.08.2023 року.
Основним видом діяльності є 41.10 Організація будівництва будівель, додатковим видом діяльності є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.31 Штукатурні роботи, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
ТОВ «ІДЕАЛ БУД», (ЄДРПОУ 45363794) має в оренді {строкове користування та розпорядження офісне приміщення, площею 55 м. кв., яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, яке передане в суборенду на підставі договору суборенди № 01-08 від 15 серпня 2023 року укладеного із ТОВ «СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ-ЦЕНТР» та складське приміщення площею 200 м. кв., яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, яке передане в суборенду на підставі договору суборенди № 02- 08 від 15 серпня 2023 року укладеного із ТОВ «СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ-ЦЕНТР».
Судом встановлено, 02 листопада 2023 року між ТОВ «ІДЕАЛ БУД» укладено із ТОВ «БК БУДРЕС ПРОМ» (на далі Замовник) договір підряду №02/11 на виконання підготовчих робіт до бетонування та саме бетонування площадки території гімназії, що розташована за адресою Закарпатська область, м. Берегове, вул. Виноградна, 25. Виконання робіт здійснювалося після оплати Замовником авансу у розмірі 507500,00 грн. а також з матеріалів та обладнання наданого самого Замовника.
Відповідно до кошторису до договору підряду Виконавець виконує наступні роботи - підготовчі роботи та бетонування на площі 270 м.кв., загальна вартість робіт становить 507500,00 грн з ПДВ.
Також в підтвердження виконання робіт, наданих послуг надаємо документальне підтвердження закуплених матеріалів, які передавалися Замовником в роботу Виконавцю, а саме накладні на купівлю цементу №1083 від 27.09.2023 та №1168 від 09.10.2023, накладна на купівлю труби від 17.10.2023, видаткова накладна №1406 від 01.11.2023, видаткова накладна № 517 на закупку бетону від 07.11.2023, який Замовник закупив для виконання підрядником робіт з бетонування.
Реальне виконання операцій з надання послуг підготовчих робіт та самого бетонування є можливим завдяки наявності належної матеріально-технічної бази, (зокрема, фактична наявність офісу, нежитлових приміщень, складу, штатних профільних фахівців, складського приміщення), наявність товарів та фахових послуг у профільних підрядників (орендні послуги, фахові послуги).
Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт №2 від 14 листопада 2023 року, а також фото з місця робіт, що підтверджує факт виконання робіт.
ТОВ «БК БУДРЕС ПРОМ» 07.11.2023 здійснило попередню оплату (аванс) в розмірі 507 500,00 грн. по договору підряду від 02.11.2023 року за № 02/11.
У подальшому, ТОВ «ІДЕАЛ БУД» на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було складено податкову накладну № 1 від 07.11.2023 та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.
Результат обробки: Документ доставлено до ДПС України
ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 07.11.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товарів/послуг 43.99, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбаного такого товару /послуги та обсягу його постачання, гцо відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "П"=.0000%, "Р"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30.11.2023 до органів ДПС надано пояснення з пакетом підтверджуючих документів щодо специфіки діяльності ТОВ «ІДЕАЛ БУД», КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. та відносно чого, тобто (авансу) складено податкову накладну № 1 від 07.11.2023 року в ЄРПН зареєстровано за №9321758855.
19.12.2023 від органів ДПС позивачем отримано рішення в ЄРПН №10197023/45363794 про відмову у реєстрації ПН № 1 від 07.11.2023 в ЄРПН зареєстровано за № 9321758855 з причини не надання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
20.12.2023 до органів ДПС позивачем подано скаргу з пакетом підтверджуючих документів щодо специфіки діяльності ТОВ «ІДЕАЛ БУД», КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. та відносно чого, тобто (авансу) складено податкову накладну № 1 від 07.11.2023 в ЄРПН зареєстровано за№ 9321758855.
28.12.2023 від органів ДПС отримано рішення в ЄРПН № 88852/45363794/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії про відмову у реєстрації ПН № 1 від 07.11.2023 в ЄРПН зареєстровано за №9321758855 з причини не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги № 88852/45363794/2 від 28.12.2023, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165) та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року №1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.3, пункту 56.8 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.
Так, відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі по тексту Порядок №1165), передбачено, що цей Порядок визначає механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга). Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Відповідно до п.11 Порядку №1165 платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: - задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; - залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
За приписами пункту 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що відмова у скасуванні рішення Комісії ДПС України, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є таким, що прийняте у зв'язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Суд зауважує, що рішення про результати розгляду скарги, само по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для платника податків, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі №240/5009/20, від 31 травня 2019 у справі №826/1023/16, від 11 червня 2019 року №826/45/18, від 24 червня 2019 року у справі №826/11001/15, від 8 квітня 2021 року у справі №640/16779/19.
Також, Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20 (адміністративне провадження №К/9901/36286/21), зазначив, що згідно з частиною першою статті 5 КАС України (в редакції, яка діє на час розгляду справи) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Так, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Однак, в даному випадку оскаржувані рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесені раніше рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Таким чином, рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, прийняті за результатами розгляду скарг, не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, підстави до скасування таких рішень та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.
Також суд зазначає, що в ході розгляду даної справи судом не встановлено будь-якого порушення Державною податковою службою України процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене вимога про визнання протиправними та скасування рішення відповідача - Державної податкової служби України №88852/45363794/2 від 19.12.2023 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Інша вимога позивача є похідною від даної вимоги, в зв'язку з чим також не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене судом вище, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.