08 квітня 2026 року м. Київ № 320/62521/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської військової адміністрації, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України про визнання протиправним та скасування Розпорядження в частині, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київської міської військової адміністрації (відповідач-1), Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування Розпорядження в частині, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправними та скасувати Розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 31.07.2024 № 822 «Про затвердження рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 26.07.2024» в частині затвердження рішення № 81 від 26.07.2024 та рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України № 81 від 26.07.2024 про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Київську міську військову адміністрацію надати ОСОБА_1 компенсацію за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона є власницею пошкодженого (знищеного) об'єкту нерухомого майна - садового будинку, загальною площею 50 кв.м., житловою площею 34.4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом та Витягом з державного реєстру речових прав від 17.04.2024.
Позивачем вказано, що звернувшись із заявою щодо надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, рішенням Комісії з розгляду питань щодо подання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 26.07.2024 № 81, затвердженого Розпорядженням начальника Київської міської військової адміністрації від 31.07.2024 № 822, відмовлено ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - садового будинку, загальною площею 50 кв.м., житловою площею 34.4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає зазначені рішення відповідачів протиправними, оскільки актом від 08.07.2022 № 7, складеним уповноваженими особами у встановленому законом порядку, було зафіксовано факт повного знищення садового будинку, що належав ОСОБА_1 . Водночас проміжок часу між складанням першого акта (від 08.07.2022 № 7) та другого акта (від 16.05.2024 № 5) надав позивачу можливість здійснити демонтаж без втручання державних органів, оскільки станом на 2022 рік порядок відшкодування компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна ще не був встановлений. Відтак, на думку позивача, у відповідачів були відсутні підстави для відмови у наданні їй компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з відповідачів належним чином завірені: копію Розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 31.07.2024 №822 «Про затвердження рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 26.07.2024»; копію рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України №81 від 26.07.2024 про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ухвали суду від 16.06.2025 відповідачем-1 подано до суду належним чином завірені копії витребуваних документів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 внесено виправлення до ухвал Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та від 16.06.2025 в адміністративній справі №320/62521/24, зазначивши правильно назву відповідача-1 «Київська міська військова адміністрація» замість помилково зазначеної «Київська міська державна адміністрація» (у відповідних відмінках).
На адресу суду від представника Київської міської державної адміністрації надійшло клопотання про: заміну неналежних відповідачів - Київської міської державної адміністрації та Комісії з розгляду питань щодо подання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на належного відповідача - Київську міську військову адміністрацію; про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Щодо заміни відповідача Київська міська державна адміністрація на Київська міська військова адміністрація, суд зазначає, що під час виготовлення ухвал від 14.01.2025 та 16.06.2025 було допущено технічні описки, а саме: замість правильної назви відповідача-1 - «Київська міська військова адміністрація» - помилково зазначено «Київська міська державна адміністрація» (у відповідних відмінках). Відтак підстави для заміни неналежного відповідача відсутні, оскільки належним відповідачем у справі є Київська міська військова адміністрація.
Щодо заміни неналежного відповідача Комісії з розгляду питань щодо подання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України суд не вбачає правових підстав для заміни відповідача, оскільки відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень, а отже, і відповідач-2 в адміністративному процесі, не обов'язково має мати статус юридичної особи. Оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з відмовою у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, оформленої рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України № 81 від 26.07.2024, саме вказана Комісія є належним відповідачем у справі.
Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною другою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог частини четвертої статті 257 КАС України не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом розгляду даної справи є правомірність/протиправність рішень відповідачів про відмову у наданні позивачу компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - садового будинку, загальною площею 50 кв.м., житловою площею 34.4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, дана справа не належить до переліку справ, категорії яких визначено частиною четвертою статті 257 КАС України.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зазначає, що, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Окрім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватись з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:759:0061, розташованої у АДРЕСА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 09.12.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дударєвою І.Ю. за реєстровим № 1697.
На зазначеній земельній ділянці позивачем було збудовано садовий будинок загальною площею 50 кв.м, житловою площею 34,4 кв.м (адреса: АДРЕСА_1 ), що підтверджується технічним паспортом.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-XI в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України», який неодноразово продовжувався і триває на даний час.
У лютому - березні 2022 року на території міста Києва та Київської області відбувалися бойові дії, внаслідок яких 02.03.2022 садовий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , був зруйновний, що підтверджується актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 28.07.2022.
Згідно з актом від 16.05.2024 №5 об'єкт зруйновано.
За результатами розгляду скарги позивача від 05.08.2024 № 34-529449/1, Департамент будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 12.08.2024 № 056/834-КЦ-Г-293 повідомив про відмову у наданні компенсації у зв'язку із відсутністю акта про демонтаж об'єкта нерухомого майна, невідповідністю матеріалів технічної інвентаризації об?єкта нерухомого майна з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також невідповідністю актів комісійного тежня танухомого майна, технічного звіту за результатами комплексного технічного інструментального обстеження об?єкта нерухомого майна та матеріалів фотофіксації огляду (обстеження) об'єкта нерухомого майна, Вам було відмовлено у наданні компенсації.
Позивач звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України із запитом від 26.08.2024 та зверненням від 12.09.2024 щодо надання роз'ясень стосовно демонтажу об'єкту, пошкодженого або зруйнованого внаслідок збройної агресії російської федерації, та причин відмови в отриманні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Листом від 27.09.2024 Міністерство розвитку громад та територій України повідомило позивач, що основною умовою отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є наявність акту комісійного обстеження або звіту з технічного обстеження, в яких зазначено інформацію, що об'єкт нерухомого майна є знищеним. Міністерством надіслано звернення ОСОБА_1 до Київської міської військової адміністрації для розгляду та прийняття в межах компетенції відповідних заходів щодо порушеного питання.
Рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 26.07.2024 № 81, затвердженого Розпорядженням начальника Київської міської військової адміністрації від 31.07.2024 № 822, відмовлено у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , фізичній особі ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини шостої статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України», у зв'язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: у зв'язку із відсутністю акта про демонтаж об'єкта нерухомого майна, невідповідністю матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також невідповідністю актів комісійного обстеження об'єкта нерухомого майна, технічного звіту за результатами комплексного технічного інструментального обстеження об'єкта нерухомого майна та матеріалів фотофіксації огляду (обстеження) об'єкта нерухомого майна.
Вважаючи оскаржувані рішення та розпорядження протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
23.02.2023 Верховною Радою України прийнятий Закон України № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. Зазначений Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі - Закон № 2923-ІХ).
Цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2923-ІХ знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
а) об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
в) складові частини об'єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об'єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
Відповідно до підпункту «в» пункту 5 частини першої статті 1 Закону №2923-ІХ компенсацією за пошкоджений/знищений об'єкт нерухомого майна вважається фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2923-ІХ для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2923-ІХ розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
Положеннями частин першої, другої, сьомої та восьмої статті 8 Закону № 2923-ІХ передбачено, що компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом:
1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України;
2) фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об'єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката.
Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації в один із способів, визначених частиною першою цієї статті.
Визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.
Житловий сертифікат використовується отримувачем компенсації для фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об'єкт, частки у праві власності на таке майно. Обсяг такого фінансування не перевищує грошової суми, зазначеної у житловому сертифікаті.
Таким чином, громадяни України, які є власниками знищених об'єктів нерухомості, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Як встановлено судом, оскаржувані рішення та розпорядження відповідачів про відмову у наданні позивачу компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщувався за адресою: АДРЕСА_1 прийняті у зв'язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме:
- у зв'язку із відсутністю акта про демонтаж об'єкта нерухомого майна;
- невідповідністю матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- невідповідністю актів комісійного обстеження об'єкта нерухомого майна, технічного звіту за результатами комплексного технічного інструментального обстеження об'єкта нерухомого майна та матеріалів фотофіксації огляду (обстеження) об'єкта нерухомого майна.
Так, згідно з частиною шостою статті 6 №2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
- подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
- виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
- подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Разом з тим, Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №473 (далі - Порядок № 473), застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.
Підпунктом 2 пункту 4 Порядку № 473 визначено, що організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності - військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) на підставі заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інформації, отриманої із засобів масової інформації, від центральних органів виконавчої влади (ДСНС, Національної поліції), військових формувань тощо.
Згідно з пунктом 8-1 Порядку №473 за результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (далі - акт комісійного обстеження), у якому, зокрема, зазначається:
інформація про уповноважений орган, який утворив комісію, склад комісії та рішення щодо її утворення, дата обстеження;
інформація щодо форми власності та власника (управителя) пошкодженого об'єкта (за наявності);
інформація про пошкоджений об'єкт - назва, адреса, загальна площа, кількість поверхів, секцій тощо;
інформація щодо обсягу та ймовірних причин пошкоджень (якщо можна визначити);
інформація щодо виконаних на дату обстеження ремонтно-відновлювальних робіт на об'єкті;
висновки щодо необхідності проведення технічного обстеження відповідно до пункту 9 цього Порядку або інформація щодо руйнування/знищення об'єкта (у разі його непридатності для використання за цільовим призначенням та повної втрати ним своєї економічної цінності).
До акта комісійного обстеження обов'язково додаються результати фотофіксації об'єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань.
Зважаючи на вищевикладене, Порядком № 473 визначено перелік відомостей, які містяться в акті комісійного обстеження та осіб, уповноважених на підписання такого акта.
При цьому, основною умовою отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є наявність акту комісійного обстеження та / або звіту з технічного обстеження, в яких зазначено інформацію щодо знищеного об'єкту нерухомого майна.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №922/2598/18 і у постанові від 09.06.2022 у справі № 759/18854/20 документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Як встановлено судом, в акті від 28.07.2022 №7 зазначено, зокрема, таке:
«Загальна характеристика пошкоджень об?єкта: фундамент: зруйновано садовий будинок; зовнішні стіни: пошкоджено фасад; дах/покрівля: пошкоджено покрівлю; впутрішні стіни:/перегородки: пошкоджено; заповнення віконних та дверних прорізів: вхідні двері пошкоджено, вікна 7 шт.; інші конструкції та елементи будівлі: пошкоджено водостік.
Інформація щодо виконаних на дату обстеження ремонтно-відновлювальних робіт: замінено вхідні двері, 7 вікон, демонтовано садовий будинок. Інша додаткова інформація: повністю зруйновано садовий будинок».
Згідно з актом від 16.05.2024 №5 об'єкт зруйновано.
При цьому, судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено, що позивачем у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна було зазначено недостовірні дані.
Суд наголошує, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Водночас, позивачем до заяви щодо надання компенсації були подані лише офіційні документи, які не можуть бути визнані недостовірною інформацією.
З огляду на вищевикладене та на наявні у матеріалах справи фотографії, суд доходить висновку, що садовий будинок загальною площею 50 кв.м, житловою площею 34,4 кв.м (адреса: АДРЕСА_1 ) був зруйнований та непридатний для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а тому, на переконання суду, позивач має право на отримання компенсації за знищення об'єкта нерухомого майна - садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ).
Більш того, варто зазначити, що згідно з положеннями статті 6 Закону №2923-IX розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає, зокрема:
збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності;
4) забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви).
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України у своєму листі від 21.05.2024 №9222/28/10-24 зазначило, що основною умовою отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є наявність акту комісійного обстеження, звіту технічного обстеження, в яких зазначено інформацію, що об'єкт нерухомого майна є знищеним внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
Відтак, відповідачами протиправно відмовлено позивачу у надані компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна: у зв'язку із відсутністю акта про демонтаж об'єкта нерухомого майна; невідповідністю матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; невідповідністю актів комісійного обстеження об'єкта нерухомого майна, технічного звіту за результатами комплексного технічного інструментального обстеження об'єкта нерухомого майна та матеріалів фотофіксації огляду (обстеження) об'єкта нерухомого майна.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними протиправними та скасування Розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 31.07.2024 № 822 «Про затвердження рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 26.07.2024» в частині затвердження рішення № 81 від 26.07.2024 та рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України № 81 від 26.07.2024 про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Київської міської військової адміністрації надати ОСОБА_1 компенсацію за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2923-ІХ порядок надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 30.05.2023 прийнято постанову №600, якою затверджено Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, який визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Порядок № 600).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 600 заява про надання компенсації є приєднанням отримувача компенсації до договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до російської федерації щодо відшкодування збитків за знищений об'єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації (далі - договір про відступлення права вимоги), форма якого наведена в додатку 2.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що повноваження Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Київської міської військової адміністрації, є дискреційними повноваженнями таких органів державної влади, тобто відносяться до їх виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.
Таким чином, допустимим та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Київської міської військової адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в рішенні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи. Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у розмірі 1816,80 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської військової адміністрації, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України про визнання протиправним та скасування Розпорядження в частині, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати Розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 31.07.2024 № 822 «Про затвердження рішень Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 26.07.2024» в частині затвердження рішення № 81 від 26.07.2024 та рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України № 81 від 26.07.2024 про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Київську міську військову адміністрацію (адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1816,80 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської військової адміністрації (адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.