07 квітня 2026 року справа № 320/8130/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Командира Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Командира Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність відповідачів стосовно ненадання дозволу на переведення та несплати грошового забезпечення з травня 2022 року по 27 лютого 2023 року неправомірною;
- зобов?язати відповідачів надати позивачу наказ про переведення до Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов?язати Командира Військової частини НОМЕР_1 сплатити позивачу грошове забезпечення з травня 2022 року по 27 лютого 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 03.02.2023 подав до відповідачів рапорт про переведення до військової частини НОМЕР_2 , до якого додав письмову згоду командира вказаної військової частини, але рапорт не розглянуто, що і стало підставою для звернення до суду. Крім того, відповідачем-2 з травня 2022 року позивачу не виплачується грошове забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 04.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, протягом кого позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
10.05.2023 судом зареєстровано докази усунення недоліків позовної заяви, а саме докази сплати судового збору на суму 2147,20 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 22.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
02.03.2024 на адресу суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 вказує, що не порушував права позивача.
04.03.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 прийнято адміністративну справу №320/8130/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 заяву військової частини НОМЕР_3 про заміну сторони у справі №320/8130/23 задоволено. Допущено заміну відповідача у справі №320/8130/23 з військової частини НОМЕР_1 на правонаступника - військову частину НОМЕР_3 . Витребувано докази від військової частини НОМЕР_3 .
01.03.2026 військовою частиною НОМЕР_3 через підсистему Електронний суд подано клопотання про закриття провадження у справі, у якому відповідач-2 вказує, що 01.02.2023 по справі 340/8384/23 Кіровоградським окружним адміністративним судом винесено рішення, яке на даний час вступило в закону силу, про те, щоб «Визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 28.08.2023р. Зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28.08.2023р.». Таким чином, оновлений рапорт від 28.08.2023 щодо переведення ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 , згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду був розглянутий, рішення виконане та старий рапорт від 03.02.2023 про переведення до військової частини НОМЕР_2 , який зазначений в справі № 320/8130/23, на даний час не є актуальним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 клопотання ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 16.03.2023 в адміністративній справі № 320/8130/23, - повернуто без розгляду особі, яка її подала.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03 лютого 2023 року позивач подав до відповідачів рапорт про переведення до військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується рапортом та клопотанням про переведення (т.1 а.с.4, 7).
Разом із тим, станом на 27 лютого 2023 року, відповідачі не надали ніякої відповіді на рапорт.
Позивач зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 з травня 2022 року позивачу не сплачується грошове забезпечення.
Вважаючи такі дії та бездіяльність протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Щодо визнання бездіяльності відповідачів стосовно ненадання дозволу на переведення неправомірною та зобов?язання відповідачів надати позивачу наказ про переведення до Військової частини НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (надалі - Положення) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.
Станом на день розгляду справи доказів, що рапорт позивача від 03.02.2023 було розглянуто або позивач його відкликав, суду не надано.
Разом із тим, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 по справі №340/8384/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 28.08.2023. Зобов'язано командування військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28.08.2023.
Предметом оскарження у справі №340/8384/23 був рапорт позивача від 28.08.2023 про переведення його до військової частини НОМЕР_4 .
Таким чином, за твердженням відповідача-2, оновлений рапорт від 28.08.2023 щодо переведення позивача з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду був розглянутий, рішення виконане.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку, що рапорт від 03.02.2023 про переведення до військової частини НОМЕР_2 , який є предметом розгляду у справі №320/8130/23, на даний час втратив актуальність у зв'язку з поданням позивачем нового рапорту від 28.08.2023 щодо переведення позивача з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 , тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Разом із тим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача-2 про закриття провадження на підставі п.4, п.8 ст.238 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.4, 8 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
В даному випадку, прийняття рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом від 01.02.2023 по справі №340/8384/23 не може слугувати підставою для застосування вищевказаних пунктів ст.238 КАС України, оскільки предметом спору у справі №340/8384/23 є рапорт від 28.08.2023 про переведення позивача до військової частини НОМЕР_4 , у той час як предметом спору у справі №320/8130/23 є рапорт від 03.02.2023 про переведення позивача до військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з огляду на подання позивачем нового рапорту про переведення до іншої військової частини, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності відповідачів стосовно несплати грошового забезпечення з травня 2022 року по 27 лютого 2023 року неправомірною та зобов?язання Командира Військової частини НОМЕР_3 сплатити позивачу грошове забезпечення з травня 2022 року по 27 лютого 2023 року, суд зазначає наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з приписами частини першої статті 9 №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Положеннями частин другої четвертої зазначеної статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Разом із тим, матеріали справи не містять будь-яких звернень позивача із рапортом чи заявою до відповідача чи безпосереднього командира щодо з'ясування підстав та причин непроведення виплати грошового забезпечення, матеріали справи не містять жодних доказів такої невиплати.
Таким чином суд дійшов до висновку, що позивачем не надано доказів порушення його прав в цій частині.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що порушень норм чинного законодавства не встановлено, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.