ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про передачу адміністративної справи
"09" квітня 2026 р. справа № 300/1687/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, пр. Науки, 26, м. Дніпро, 49005) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано- Франківськ, 76018 про стягнення коштів,
Дніпровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 211 434,76 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання територіальної підсудності даної адміністративної справи суд зазначає таке.
Згідно приписами статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Таким чином, положення частини 1 статті 25 КАС України врегульовують, зокрема, правила територіальної підсудності адміністративних справ у залежності від зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) або ж місцезнаходження учасників справи.
В даному випадку суд звертає увагу, що Дніпровський державний університет внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446) зареєстрований за адресою: пр. Науки, 26, м. Дніпро, 49005.
В той же час, згідно відповіді №2525776 від 30.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який позивачем визначений як відповідач, не знайдено.
При цьому, з матеріалів, долучених до позовної заяви вбачається, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (тимчасово окупована територія), а 09.01.2023 ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 , згідно якого станом на 09.01.2023 місце його проживання: АДРЕСА_2 .
Суд, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлено запит №300/1687/26/1784/26 до Калуської міської ради (виконавчого комітету), яка представляє Калуську територіальну громаду, щодо доступу до персональних даних, зокрема, про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно відповіді від 07.04.2026 №2415/02-23/04, за даними реєстру територіальної громади, інформація про реєстрацію місця проживання (перебування) гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Калуської МТГ відсутня.
Таким чином, суд констатує, що матеріали справи не містять відомостей, що станом на дату звернення позивача до суду та станом на дату вирішення судом питання щодо відкриття провадження у справі місце реєстрації чи місце проживання ОСОБА_1 знаходиться в межах Івано-Франківської області.
При цьому, як уже зазначено, позивач у даному спорі - Дніпровський державний університет внутрішніх справ зареєстрований у встановленому законом порядку у м. Дніпро, тобто у Дніпропетровській області.
Таким чином, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, в цьому випадку Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який, в даному випадку, є повноважним судом, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням позивача.
Відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України, частини 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Розмежування компетенції між адміністративними судами щодо розгляду та вирішення справ здійснюється із урахуванням, у тому числі, правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин 6 і 8 статті 29 КАС України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п.п. 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право розгляду справи компетентним судом, судом встановленим законом на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом, зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відтак, враховуючи, що позивачем не підтверджено перебування відповідача в Івано-Франківській області, на територію якої поширюється юрисдикція Івано-Франківського окружного адміністративного суду, як і не встановлення такого судом, а також беручи до уваги, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, зареєстрований за адресою: пр. Науки, 26, м. Дніпро, 49005, тому справу №300/1687/26 слід передати за територіальною підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, 49089), відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, з вище зазначених підстав.
На підставі вище наведеного, керуючись статтями 29, 30, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
адміністративну справу №300/1687/26 за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, пр. Науки, 26, м. Дніпро, 49005) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано- Франківськ, 76018 про стягнення коштів, передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, 49089).
Передачу адміністративної справи №300/1687/26 здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а у разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.