09 квітня 2026 рокуСправа № 280/3088/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративним суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206, код ЄДРПОУ 02140892)
до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13, код ЄДРПОУ 00015622)
третя особа Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915)
про визнання протиправними наказу, рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
На розгляд Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову разом з адміністративним позовом в якій заявник просить суд:
зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від [дата] № [номер] «Про задоволення скарг» - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
зупинити дію рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 № 738/7 в частині, що стосується демонтажу об'єкта за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 58 - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
заборонити Виконавчому комітету Запорізької міської ради, його структурним підрозділам, а також будь-яким залученим комунальним підприємствам/підрядникам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, відключення, розбирання, переміщення або передачі на зберігання об'єкта за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 58 - до набрання законної сили судовим рішенням;
заборонити іншим особам, зокрема Запоріжелектротранс, приймати на зберігання/ переміщувати/утримувати Об'єкт або його частини, якщо такі дії здійснюються як реалізація рішення виконкому № 738/7 та «повідомлення» про демонтаж.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду, оскільки демонтаж/переміщення об'єкта призведе до фактичної втрати майна або до його пошкодження, а також створить незворотні наслідки для реального відновлення порушених прав. Оскаржувані акти безпосередньо спрямовані на припинення/нівелювання зареєстрованого права та на демонтаж під виглядом «ТС», що створює очевидний ризик непропорційного втручання у право власності.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується таким.
Відповідно до положень ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, ч. 2 ст. 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висновку, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 826/13306/18, згідно з якою суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
З урахуванням викладеного, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду. Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значних зусиль для відновлення прав позивача.
В контексті наведеного, оцінюючи доводи заявника слід вказати, що вимогою заяви про забезпечення позову є необхідність зупинити дію рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 №738/7 в частині що стосується демонтажу об'єкту за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 58 та заборонити відповідачу та будь - яким іншим особам (органам) вчиняти будь- які дії щодо демонтажу, відключення, розбирання приміщення або передачі на зберігання вказаного приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 58, до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду адміністративної справи по суті. Проте доказів, які б підтверджували коли відбудеться демонтаж приміщень суду не надано. Матеріали справи також не містять і спірного рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 №738/7.
Більш того, заявником не конкретизовано, яким саме особам (органам) слід заборонити вчиняти дії, щодо приймання на зберігання/переміщення/утримування об'єкта або його частини на виконання/реалізацію рішення ВК ЗМР №738/7 від 07.10.2025.
При цьому, суд зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Однак, заявником не обґрунтовані причини неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.
Також суд вважає, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, що є неприпустимим.
Відтак, на думку суду вжиття заходів забезпечення позову на даний час є передчасним.
Щодо вимог заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України [дата] № [номер] «Про задоволення скарги» суд зазначає, що лише незгода заявника із діями/бездіяльністю (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для підтвердження існування очевидних ознак протиправності в діях або бездіяльності відповідача та не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Верховний Суд у Постанові від 06.02.2019 в справі №826/13306/18 під час розгляду аналогічної заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України, вказав, що «зупинивши дію наказу Міністерства юстиції України, за відсутності рішення суду про визнання його протиправним, суд втрутився у компетенцію Міністерства юстиції України та фактично надав можливість не виконувати чинний Наказ».
Суд зазначає, що обставини правомірності/протиправності наказу Міністерства юстиції України від [дата] № [номер] «Про задоволення скарги» можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем та й відповідачем.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 77, 150, 151, 153-155, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. №19436 від 07.04.2026) про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Батрак