09 квітня 2026 року Справа № 280/8897/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427)
2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
08.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.07.2025, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати позивачу призначеної 04.05.2025 пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з травня 2025 року);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачу призначену 04.05.2025 (відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), але не отриману пенсію за віком, за минулий час (починаючи з травня 2025 року).
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, оскільки мав необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії. Позивачу призначено пенсію за віком з 04.05.2025, однак в подальшому таке рішення переглянуто та рішенням відповідача 1 у призначенні пенсії відмовлено з підстав відсутності у позивача необхідного страхового стажу. Відповідно, виплату пенсії припинено. Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії та дії щодо припинення її виплати протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/8897/25; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач 2 позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 23.10.2025 № 52876) послався на те, що надана позивачем заява від 21.05.2025 розглянута в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та призначено пенсію позивачу з 04.05.2025. Однак, після перегляду електронної пенсійної справи та виявлення недостатнього страхового стажу позивача, відповідачем 1 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.07.2025 № 083950025651. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно призначення пенсії. Відповідач 2 уповноважений здійснювати виплату пенсії після надходження до нього електронної пенсійної справи на виконання рішення про призначення або перерахунок пенсії іншого територіального органу, відповідального за розгляд заяви та винесення рішення у справі. Відповідач 2 не має жодних повноважень проводити виплату пенсії за відсутності законних підстав, зокрема винесеного іншим органом позитивного рішення про призначення пенсії. Вказує, що страховий стаж позивача складає 23 роки 9 місяців 13 днів. До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 , оскільки титульна сторінка не придатна до читання; не взято до уваги довідки від 06.05.2025 № 28 та від 15.05.2025 № 42, оскільки прізвище не відповідає паспорту. Отже, відповідачем 1 правомірно відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач 1 відзиву на позов не направив.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою від 21.05.2025 про призначення/перерахунок пенсії за віком. З 04.05.2025 позивачу призначено пенсію за віком (рішення від 29.05.2025 № 083950025651). Згідно цього рішення, страховий стаж позивача становить 34 р. 05 міс. 07 дн.
Проте, в подальшому зазначене рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області переглянуто та ухвалено рішення від 11.07.2025 № 083950025651 про відмову у призначенні пенсії. Згідно цього рішення, страховий стаж позивача становить 23 р. 09 міс. 13 дн, при цьому до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 , оскільки титульна сторінка не придатна до читання; не взято до уваги довідки від 06.05.2025 № 28 та від 15.05.2025 № 42, оскільки прізвище не відповідає паспорту.
Відповідно, виплату пенсії позивачу припинено.
Наведені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.
Розглядаючи справу по суті, суд керується наступним.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV; тут та надалі - у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Статтею 24 Закону № 1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII; тут та надалі - в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов'язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.
Згідно статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
За правилами підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядок № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом здійснено порівняння розрахунків страхового стажу позивача на час призначення пенсії за віком та на час відмови у призначенні пенсії та установлено, що після перегляду рішення про призначення пенсії до страхового стажу не враховано такі періоди: з 18.02.1987 по 16.11.1990, з 14.12.1990 по 28.08.1991, з 02.09.1991 по 10.02.1992, з 18.02.1992 по 01.10.1992, з 02.10.1992 по 27.05.1993, з 28.05.1993 по 03.07.1995, з 10.07.1995 по 13.03.1996, з 06.05.1996 по 29.05.1996, з 29.07.1997 по 14.12.1998, з 28.05.1999 по 31.05.1999.
Незарахування до страхового стажу позивача зазначених періодів роботи зумовлене тим, що титульна сторінка трудової книжки НОМЕР_2 не придатна до читання.
Однак, суд ці доводи відхиляє та зазначає, що згідно довідки ТОВ «ТБ «Енергоальянс» (з яким ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з 01.10.2012 по 07.03.2013) від 06.05.2014 № 06/05-14 трудова книжка позивача НОМЕР_2 постраждала при пожежі (залита водою).
Проте, зазначені обставини не можуть позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення.
Крім того, відповідачі не ставлять під сумнів факт належності позивачу зазначеної трудової книжки.
Також, позивачем на підтвердження стажу роботи надано уточнюючі довідки. Покликання відповідача 1 на те, що довідки від 06.05.2025 № 28 та від 15.05.2025 № 42 не взято до уваги, оскільки прізвище не відповідає паспорту (вказано « ОСОБА_2 ») суд відхиляє та зазначає, що такі зауваження зводяться до формалізму.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а сформулював висновок про те, що « формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.». Даний висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 у справі № 588/647/17.
Звідси, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.07.2025 № 083950025651 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Також, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд, задля ефективного відновлення прав позивача у спірних правовідносинах, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 1 зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 18.02.1987 по 16.11.1990, з 14.12.1990 по 28.08.1991, з 02.09.1991 по 10.02.1992, з 18.02.1992 по 01.10.1992, з 02.10.1992 по 27.05.1993, з 28.05.1993 по 03.07.1995, з 10.07.1995 по 13.03.1996, з 06.05.1996 по 29.05.1996, з 29.07.1997 по 14.12.1998, з 28.05.1999 по 31.05.1999 та призначити пенсію за віком з 04.05.2025, а також зобов'язати відповідача 2 виплатити позивачу призначену з 04.05.2025 пенсію за віком, з урахуванням вже виплачених сум.
Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача 2 задоволенню не підлягають, оскільки за умови наявності чинного на той час рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.07.2025 № 083950025651, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не мало підстав для виплати позивачу пенсії з травня 2025 року.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.07.2025 № 083950025651 про відмову у призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 18.02.1987 по 16.11.1990, з 14.12.1990 по 28.08.1991, з 02.09.1991 по 10.02.1992, з 18.02.1992 по 01.10.1992, з 02.10.1992 по 27.05.1993, з 28.05.1993 по 03.07.1995, з 10.07.1995 по 13.03.1996, з 06.05.1996 по 29.05.1996, з 29.07.1997 по 14.12.1998, з 28.05.1999 по 31.05.1999 та призначити пенсію за віком з 04.05.2025.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) призначену з 04.05.2025 пенсію за віком, з урахуванням вже виплачених сум.
5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
6. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 09.04.2026.
Суддя Ю.П. Бойченко