09 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/8387/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 071950001761 від 15.09.2025, яким ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії, що передбачений ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок пенсії позивача, починаючи з дати подання ним відповідної заяви (08.09.2025).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року - (суддя Рейті С.І.) відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
23 грудня 2025 року суддя ОСОБА_3 відрахований із штату суду, як такий, що звільнений у відставку. У зв'язку із цим та відповідно до статті 31 КАС України дану адміністративну справу передано на повторний автоматизований розподіл за результатами якого, 01 січня 2026 року визначено головуючого суддю по вказаній справі - Маєцьку Н.Д.
Ухвалою судді від 05 січня 2026 року прийнято адміністративну справу до провадження та постановлено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додав довідку на підтвердження факту звільнення. Рішенням ГУ ПФ України в Чернівецькій області від 15.09.2025 року № 071950001761 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. Таке рішення позивач вважає протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що позивач 08.09.2025 року звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додав довідку № 277 від 21.05.2025 року, видану «Обществом с ограниченой отвественностью «БУРЄНЕРГО». З 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. За результатами розгляду заяви позивача, 15.09.2025 року ГУ ПФ України в Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення щодо заявлених позовних вимог є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
08 вересня 2025 року позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До вказаної заяви позивач додав довідку ТОВ «Буренерго» № 277 від 21.05.2025 року про підтвердження роботи у вказаному товаристві у період з 01.04.2006 року по 14.06.2022 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15 вересня 2025 року № 071950001761 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. У вказаному рішенні відповідач зазначає, що 31 січня 2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом № 1058-IV. При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статі 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-IV).
ОСОБА_2 звернувся із заявою щодо перерахунку пенсії після звільнення з роботи при, цьому надав довідку №277 від 21.05.2025 року видане "Обществом с ограниченной ответственностью "БУРЭНЕРГО» (за мовою оригіналу). Виходячи з вищевикладеного прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_2 в перерахунку пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст.46 Конституції України).
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Згідно з абз. 1 та 2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Частиною 3 ст.42 Закону №1058-IV визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
З вищенаведеної норми вбачається, що ключовими юридичними фактами, що зумовлюють обов'язок органів Пенсійного фонду здійснити відповідний перерахунок є зміна соціальних стандартів (прожиткового мінімуму та/або мінімальної заробітної плати) та статус пенсіонера (працюючий або непрацюючий) на момент виникнення права на такий перерахунок.
Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До вказаної заяви позивач додав довідку ТОВ «Буренерго» № 277 від 21.05.2025 року про підтвердження роботи у вказаному товаристві у період з 01.04.2006 року по 14.06.2022 року.
Відмовляючи у здійснення перерахунку пенсії, відповідач в оскарженому рішенні посилається на те, що 31 січня 2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом № 1058-IV. При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статі 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, 23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 було постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
В той же час, на переконання суду, посилання відповідача на припинення участі російської федерації в угоді від 13 березня 1992 року є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини виникли щодо перерахунку вже призначеної пенсії після зміни умов, передбачених ч. 3 ст. 42 Закону № 1058, а не щодо її призначення чи зарахування стажу роботи на території іншої держави.
Таким чином, відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії з вищевказаних підстав, діяв поза межами наданих йому повноважень та не у спосіб, визначений законом.
Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
В той же час, щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФ України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 42 Закону № 1058, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що суб'єкт владних повноважень під час розгляду відповідної заяви зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, та надати належну правову оцінку всім обставинам звернення.
В той же час, як вбачається з оскарженого рішення про відмову у перерахунку пенсії, відповідач фактично не надав правової оцінки наявності у позивача права на перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 42 Закону № 1058, не надав оцінки поданим позивачем доказам щодо припинення трудових відносин та не встановив обставин, які мають значення для проведення такого перерахунку, та лише формально послався на припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Водночас суд зазначає, що вирішення питання про проведення перерахунку пенсії належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, який повинен здійснити відповідні розрахунки та перевірку документів заявника.
З огляду на те, що оскаржуване рішення прийняте без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для здійснення перерахунку пенсії, то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 08.09.2025 року.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності рішення про відмову у перерахунку пенсії від 15.09.2025 року № 071950001761, у зв'язку з цим, суд приходить висновку, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. З метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 08.09.2025 року, з врахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Чернівецька область, м. Чернівці, пл. Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 071950001761 від 15.09.2025 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2025 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Чернівецька область, м. Чернівці, пл. Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345) судові витрати у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька