про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/13558/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовця та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, за період 19 лютого 2021 року по 28 квітня 2025 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Суд звертає увагу, що згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з принципом диспозитивності, закріпленим статтею 9 КАС України, позивач сам вирішує, чи звертатися йому до суду з позовом, самостійно визначає зміст і обсяг позовних вимог, і користується при цьому повною свободою у межах визначених процесуальним законом механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для реалізації його прав.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).
Аналіз змісту заявлених у прохальній частині позову позовних вимог унеможливлює достеменно встановити предмет оскарження: у прохальній частині позову позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо індексації грошового забезпечення, визначаючи при цьому способом захисту (зобов'язальна частина) перерахунок грошового забезпечення виходячи з поточного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік" .
Суд зазначає, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі відповідність обраного способу захисту порушеному праву, та не вправі визначатись за позивача.
З огляду та з урахуванням викладеного, позивачу слід уточнити та чітко конкретизувати, на захист якого саме права звернено заявлений позов, та, відповідно до цього, визначитись у способі захисту такого права. Нечіткість окреслення заявлених вимог, своєю чергою, унеможливлює належну перевірку дотримання позивачем строку звернення до суду із заявленими у позові вимогами.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає положенням статті 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу десятиденний строк для подання до суду доповнення/уточнення позовної заяви з чітким та коректним викладом прохальної частини заявлених вимог задля правильного визначення судом суті спору та предмету оскарження (які саме дії/бездіяльність чи рішення оскаржує позивач) з відповідним порушенню способом захисту.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько