09 квітня 2026 р.Справа № 160/8741/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Сербіної Альони Василівни Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області № 83461701 від 25.02.2026 про відмову в проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язати Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04052086, юридична адреса: 52204, Кам'янський р-н, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, Б. Свободи, буд. 33) в особі державного реєстратора Сербіної Альони Василівни Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 від 06.01.2026 за реєстраційним номером 70889592.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України матеріали позовної заяви, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;.
Однак, частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово викладала висновки щодо питання предметної юрисдикції у спорах, що виникли з подібних правовідносин.
Зокрема, у постанові від 29.05.2019 у справі № 815/4063/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб'єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій як власником або володільцем майна та державним реєстратором як суб'єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому правовідносини, які виникають між цими суб'єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Разом з тим, якщо внаслідок посвідчення набуття, переходу або припинення речового права особою шляхом вчинення певних реєстраційних дій на майно порушуються права та/або інтереси інших осіб публічного або приватного права, то правовідносини втрачають публічний характер.
Оскільки метою оскарження реєстраційних дій особою, яка вважає, що вчиненими стосовно власника або володільця майна реєстраційними діями порушено її права та/або інтереси, є припинення такого набутого речового права, то спір набуває приватноправового характеру.
Як слідує зі змісту позовної заяви, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо внесення до Реєстру речових прав відомостей про нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що хоча формально предметом спору є скасування спірного рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про відмову в проведені реєстраційних дій №83461701 від 25.02.2026, фактично позов заявлено з метою захисту цивільного права власності на квартиру, що свідчить про приватноправовий характер спору та його непідсудність адміністративному суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №826/6372/18, від 04.08.2020 у справі № 826/13706/17.
Слід зазначити, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчої-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Беручи до уваги вищенаведене, позивач звернувся з цією позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене, зазначена позовна заява предметно не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та має бути розглянута відповідним місцевим загальним судом у рамках цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, зокрема, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 170, 241, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що дану позовну заяву належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили, відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька