09 квітня 2026 рокуСправа №160/32900/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить (з урахуванням уточненого позову):
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту в розмірі десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу військовослужбовцям після укладення ними першого контракту в розмірі 30280 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2024 між Міністерством оборони України в особі Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено перший контракт про проходження громадянами України військової служби на посадах осіб офіцерського складу. 23.05.2024 наказом Командувача Сухопутних військ ЗСУ (по особовому складу) № 518 ОСОБА_1 увільнено з займаної посади, прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком до оголошення демобілізації, присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта та призначено на посаду офіцера штабу. Відповідно до пункту 3 Контракту: контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, - до оголошення демобілізації. 28.12.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 371 позивача звільнено із займаної посади та переміщено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_4 . Згідно з витягом із зазначеного наказу одноразову грошову допомогу за підписання першого контракту не виплачено. Відповідно до вимог наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 та постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 відповідач був зобов'язаний здійснити виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення першого контракту у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на 01 січня календарного року. 16.09.2025 позивач подала до командира військової частини НОМЕР_1 рапорт про виплату зазначеної допомоги. 15.10.2025 на електронну адресу було надіслано відповідь військової частини НОМЕР_1 , у якій зазначено, що виплата за укладення контракту строком «до демобілізації» не передбачена.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що оскільки між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал - лейтенантом ОСОБА_2 був заключений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу до оголошення демобілізації, то виплата одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту за такий вид контракту вищезазначеним порядком не передбачена, а отже унеможливлює військову частину НОМЕР_1 її призначати та виплачувати. Посилання Позивача на роз'яснення, які зазначені в телеграмі Департаменту фінансів від 30.07.2018 року не мають вищої юридичної сили. Відповідач в свою чергу, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до роз'яснення Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 31.10.2025 № 220/16/2365, щодо строків укладання контрактів про проходження військової служби під час дії воєнного стану, зокрема зазначено, що особливості виплати одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту передбачено нормами розділу XXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 15.03.2023.
Згідно Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.03.2024 №65, молодшого сержанта ОСОБА_1 ... з 05.03.2024 року зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення ВЧ НОМЕР_1 і вважається такою, що справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків за посадою.
23.05.2024 року між Міністерством оборони України в особі командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенантом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу.
Згідно п.3, цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін "до оголошення мобілізації".
Згідно Витягу із наказу командувача Сухопутних військ ЗСУ (по особовому складу) від 23.05.2024 №518 ... нижчепойменових осіб сержантського і старшинського складу Сухопутних військ ЗСУ звільнено з займаної посади, укласти контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу строком на 5 років, прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, призначеного та присвоєно первинне військове звання офіцерського складу молодший лейтенант: 09. молодшого сержанта ОСОБА_1 , начальника ремонтної майстерні речового майна взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_6 - офіцером штабу цієї самої військової частини, ВОС - НОМЕР_7 .
Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.06.2024 №153 ... звільнити з займаної посади, укласти контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу строком до оголошення демобілізації, прийняти на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, призначити та присвоїти первинне військове звання офіцерського складу "молодший лейтенант": 9.1 молодшого сержанта ОСОБА_1 начальника речової майстерні речового майна взводу технічного забезпечення, офіцером штабу, ВОС 0210003, вважати такою, що справи та посаду прийняла та приступила до виконання обов'язків за посадою.
Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.09.2024 №248, ... з 01.09.2024 нижчепойменованих осіб офіцерського складу звільнити з займаних посад і призначити: 1.1. молодшого лейтенанта ОСОБА_1 офіцера штабу - старшим помічником начальника штабу з кадрів і стройової частини, ВОС 2905003, вважати такою, що справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.12.2024 №371, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , старшого помічника начальнику штабу з кадрів та стройової частини призначеного наказом Головнокомандувача СЗУ (по особовому складу) від 27.11.2024 №155 на посаду офіцера юридичної служби НОМЕР_8 окремого штурмового полку сухопутних військ ЗСУ вважати такою, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби 28.12.2024 року. З 28.12.2024 виключено зі списків особового складу ВЧ та усіх видів забезпечення.
16.09.2025 року позивачем подано рапорт до командира ВЧ НОМЕР_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту.
Листом від 15.10.2025 №5900, ВЧ НОМЕР_1 розглянуто рапорт ОСОБА_1 та повідомлено, що оскільки між нею та Міністерством оборони України в особі командувача Сухопутних військ ЗСУ був заключений контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах офіцерського складу до оголошення демобілізації, то виплата одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту за такий вид контракту вищезазначеним порядком не передбачена.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (Закон 2011-XII).
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 1-2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до підпункту 8 пункту 6постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах:
- особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При цьому, пунктами 2, 3 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Тобто, безпосередньо Законом №2011-XIIта постановою Кабінету Міністрів України №704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, до яких законодавцем віднесено і позивача, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.
В свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно з пунктом 1 розділу ХХІІ Порядку №260, одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов'язків за цими посадами.
Пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою на підставі наказу командира. При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.
Відповідно до пункту 4 розділу ХХІІ Порядку №260 одноразова грошова допомога не виплачується:
- особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;
- особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
- особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;
- у разі продовження військової служби за новим контрактом;
- у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;
- у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.
Згідно з пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 року №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Відповідно до статей 14, 31, 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 року, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки.
Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) є прямим начальником усього особового складу полку.
Відповідно до пункту 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України", виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюється за місцем штатної служби (перебування та фінансовому та інших видах забезпечення).
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що одноразова грошова допомога після укладення першого контракту (ОГД), запроваджена з 01.01.2018 року підпунктом 8 пункту 6 постанови КМУ № 704, належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Це одноразова виплата, яку держава надає громадянам, що вперше укладають контракт на проходження військової служби. Ця ОГД спрямована на підтримку новобранців та стимулювання громадян до вступу на військову службу. Така ОГД виплачується зокрема військовослужбовцям Збройних Сил України, які вперше вступили на військову службу за контрактом та уклали перший контракт одного із таких видів: контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського і старшинського складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу. Право на отримання ОГД для військовослужбовця виникає після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою. Вказана ОГД виплачується один раз, на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця. ОГД виплачується у складі грошового забезпечення за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні. Розмір ОГД залежить від виду укладеного військовослужбовцем контракту про проходження військової служби та від прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого Законом про державний бюджет на 1 січня календарного року, коли укладено відповідний контракт. ОГД не виплачується у випадках, визначених у пункті 4 розділу ХХІІ Порядку №260.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату їй одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.
Листом від 15.10.2025 №5900, ВЧ НОМЕР_1 відмовлено позивачу у виплати ОГД, оскільки контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах офіцерського складу було укладено до оголошення демобілізації.
Суд визнає незаконними такі мотиви та аргументи, оскільки виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з підписанням першого контракту військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану, не поставлена у залежність від оголошення рішення про демобілізацію.
Суд зазначає, що право на одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту прямо передбачене частиною другою статті 9 Закону України №2011-XII та підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №704 як складова грошового забезпечення військовослужбовців. Вказані норми встановлюють саму державну гарантію та її розмір, тоді як Порядок №260 визначає механізм та умови її реалізації. Положення розділу ХХІІ Порядку №260 не містять прямої заборони щодо виплати допомоги у разі укладення першого контракту на строк «до оголошення рішення про демобілізацію», а перелік підстав для невиплати, визначений пунктом 4 цього розділу, є вичерпним і такої підстави не передбачає.
Посилання відповідача на відсутність у Порядку №260 окремого регулювання контракту, укладеного на особливий період, фактично зводиться до звужувального та формального тлумачення підзаконного нормативного акта, що не може обмежувати обсяг гарантій, встановлених актами вищої юридичної сили. Укладення позивачем першого контракту, призначення його на посаду та вступ до виконання службових обов'язків підтверджують виникнення у нього права на спірну виплату, а тому висновок відповідача про відсутність правових підстав для її нарахування є необґрунтованим.
Аналогічні висновку викладені в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі №160/940/25, постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №480/4127/25.
Суд зазначає, що військовослужбовець може реалізувати право на отримання ОГД у будь-який момент під час проходження військової служби за контрактом, шляхом подання відповідного рапорту. Рішення по суті рапорту приймає командир військової частини за місцем служби військовослужбовця.
Отже, у позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зважаючи на викладене вище, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні нарахування та виплати одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву з викладених вище підстав.
Відповідно до норм Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, а тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", викладену в листі від 15.10.2025 №5900.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, передбаченої підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова