07 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4974/26
Провадження № 11-сс/820/207/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконфренеції, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026240000000005 від 05.01.2026 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2026 року, -
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 22 травня 2026 року включно.
Визначено заставу в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 996 800 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту за місцем проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє по 22 травня 2026 року включно.
Органом досудового розслідування встановлено, що указом Президента України № 24/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строком на 30 діб з подальшими продовженнями воєнного стану відповідно Указів Президента України, діючих по теперішній час.
Встановлено, що ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (дата, місце, час), але не пізніше 26.12.2025, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, розробили злочинну схему отримання грошових коштів, яка полягала у вимаганні та отриманні від потерпілої ОСОБА_12 грошових коштів.
З метою отримання грошових коштів від потерпілої, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирішили використати надуману ними ситуацію про нібито наявний борг потерпілою ОСОБА_12 , іншим особам (хоча в дійсності будь-яких боргових зобов'язань потерпіла не мала).
Так, 26.12.2025 близько 11 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прийшли до робочого місця потерпілої ОСОБА_12 , а саме кабінету №125 КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідко-Кульчієвецької сільської ради, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Івана Виговського, будинок 30, та в подальшому реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом, діючи за попередньою змовою між собою, під надуманим приводом неіснуючої заборгованості, видаючи себе за працівників органів безпеки - СБУ, висунули вимогу потерпілій ОСОБА_12 , яка полягала у сплаті останньою грошових коштів в сумі 63 тисячі доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 26.12.2025 становить 2 641 785, 30 гривень, при цьому здійснювали психологічний тиск про те, що у разі невиконання їхніх вимог, буде розголошено відомості, які потерпіла бажає зберегти у таємниці, а саме те, що вони здійснять розголос неправдивої інформації на території України та у засобах масової інформації про протиправну діяльність останньої та ніби то отримання нею неправомірної вигоди, від інших осіб для оформлення фіктивних груп інвалідності. В свою чергу, потерпіла ОСОБА_12 сприймала погрози щодо розповсюдження відносно неї неправдивої інформації як реальні.
Надалі, того ж дня, (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_11 , повторно прийшов до робочого місця потерпілої ОСОБА_12 , а саме кабінету №125 КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідко-Кульчієвецької сільської ради, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Івана Виговського, будинок 30, та в подальшому продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , під надуманим приводом неіснуючої заборгованості повторно висунув вимогу потерпілій ОСОБА_12 , яка полягала у сплаті останньою грошових коштів в сумі 35 тисяч доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 26.12.2025 становить 1 467 658, 50 гривень.
В подальшому, 29.12.2025, близько 12 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_11 , повторно прийшов до робочого місця потерпілої ОСОБА_12 , а саме кабінету №125 КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідко-Кульчієвецької сільської ради, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с.Мукша Китайгородська, вул. Івана Виговського, будинок 30, та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , під надуманим приводом неіснуючої заборгованості повторно висунув вимогу потерпілій ОСОБА_12 , яка полягала у сплаті останньою грошових коштів, при цьому здійснював погрози про те, що у разі невиконання їхніх вимог, буде розголошено відомості, які потерпіла бажає зберегти у таємниці. В свою чергу, потерпіла ОСОБА_12 сприймала погрози щодо розповсюдження відносно неї неправдивої інформації як реальні, побоюючись за свій авторитет.
30.01.2026 близько 13 год. 15 хв., потерпіла ОСОБА_12 перебуваючи в автомобілі ОСОБА_10 , який знаходився поблизу будинку № 25/7 по вул. К. Коріотовичів, м. Кам'янець-Подільський, вимушено погодившись на незаконні вимоги ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , передала ОСОБА_10 , частину грошових коштів в сумі 5 тисяч доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 30.01.2026 становить 214 241, 50 гривень, якими останні розпорядились на власний розсуд.
26.03.2026, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем проживання. У разі, якщо колегія суддів дійде висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є зам'яким, просить зменшити розмір застави та визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн.
Зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду відсутній, оскільки ОСОБА_7 має постійне місце проживання, проживає разом із своєю дружиною ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 ; має на утриманні двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; має інвалідність ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0062945; має діагноз цукровий діабет ІІ типу, що у зв'язку із чим потребує періодичного медичного огляду, придбання відповідних ліків, проведення аналізів, консультацій лікарів; є особою з активною громадянською позицією, є членом Громадської організації «Укреконагляд», Громадської організації «Козацька обласна варта», Громадського формування «Скіфи Поділля»; є представником Хмельницької області ГО «Громадське об'єднання Україна - це ми», має позитивну характеристику; є волонтером, неодноразово передавав автомобілі на потреби ЗСУ; має численні подяки за підтримку спору в Україні; ОСОБА_7 має мати пенсійного віку ОСОБА_16 , яка має численні захворювання; є директором ТОВ «АЛЬКОР-2020».
Посилається і на те, що ризик виїзду за кордон можна запобігти шляхом здачі на зберігання до органів ДМС паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
При цьому, не доведено жодними доказами наявність наміру ОСОБА_7 на переховування від органів досудового розслідування та/ або суду, а тяжкість можливого покарання не може слугувати підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вказане не підтверджується належними та допустимими доказами.
Вказує, що ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні не може мати місця, оскільки ОСОБА_7 не має наміру незаконно впливати на свідків. Вказаному потенційному ризику цілком можливо запобігти шляхом застосування іншого запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло у нічний час з покладанням відповідного обов'язку і вказаному ризику можливо запобігти шляхом покладення на ОСОБА_7 відповідного обов'язку утриматися від спілкування із конкретними свідками, а також потерпілою і іншими підозрюваними.
При цьому, органом досудового розслідування не наводилося жодних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, як та яким чином, а також на яких саме інших свідків ОСОБА_7 може здійснювати будь-який вплив.
На думку апелянта ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, наразі є виключно припущенням, не є достатніми мотиви слідчого існування вказаного ризику в силу презумпції невинуватості та слідчим в обґрунтування вказаного ризику не надано жодних доказів.
Окрім того, ОСОБА_7 є особою, яка жодного разу не притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення будь-якого кримінального правопорушення, у нього відсутня судимість.
Вважає, що слідчим не було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зокрема, домашній арешт який полягає в забороні залишати житло у нічний час, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , які вказують на існування міцних важелів соціального стримування, вважає, що пропорційним тому ступеню ризиків, які є у кримінальному провадженні, буде запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло у нічний час для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України.
Звертає увагу, що застава в розмірі 1 996 800,00 гривень є завідомо непомірною для підозрюваного та суперечить практиці Європейського суду з прав людини, оскільки ОСОБА_7 є директором ТОВ «АЛЬКОР-2020» та отримує дохід у розмірі мінімальної заробітної плати, а також пенсію у зв'язку із інвалідністю, а тому підозрюваний не в змозі зібрати непомірну для нього суму застави у розмірі 1 996 800,00 грн.
Вказані обставини в сукупності свідчать про непомірність для ОСОБА_7 визначення розміру застави у розмірі 1 996 800,00 грн, та вважає, що розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Окрім вищевказаного, сторона захисту вважає, що слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу не було враховано обставини інкримінованого кримінального правопорушення, роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні, дані про його особу та міцність його соціальних зв'язків, що є необхідним.
Так, сторона захисту вважає, що слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу щодо декількох підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених у співучасті, повинен враховувати кримінально-правову кваліфікацію вчинених кримінальних правопорушень різними підозрюваними; обставини інкримінованого кримінального правопорушення та роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні; дані про його особу та міцність його соціальних зв'язків, зокрема, стан здоров'я підозрюваного, його сімейний стан, роль особи у громадському та соціальному житті суспільства, відсутність інформації щодо вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Однак, слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого та обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 996 800,00 грн не було враховано обставини інкримінованого кримінального правопорушення, роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні, дані про його особу та міцність його соціальних зв'язків.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 06.01.2026; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_12 від 04.02.2026; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_12 від 27.02.2026; протоколом впізнання особи за фотознімками від 10.03.2026; протоколом огляді лазерного диску від 20.01.2026; протоколом огляду предметів, а саме мобільного телефону від 06.01.2026; протоколами за результатами проведення НСРД відносно фігурантів кримінального провадження; іншими доказами у кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим; підозрюваний ОСОБА_7 може впливати на свідків, потерпілу та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження; ОСОБА_7 , може вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю, оскільки останній підозрюється у особливо тяжкому умисному злочині, міцних соціальних зв'язків останній не має, а корисливий мотив злочину вказує на те, що для отримання матеріальних засобів на існування ОСОБА_7 , може продовжувати здійснювати їх у протиправний спосіб.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, та обґрунтованого прийняв рішення про необхідність його ізоляції від суспільства.
Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини кримінального провадження, особу підозрюваного і обґрунтовано прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки лише такий найсуворіший запобіжний захід, на даний час, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним стороною обвинувачення.
Доводи захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є слушними, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів вважає, що надані докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку про те, що підозра є обґрунтованою. Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого КПК України, колегією суддів не встановлено.
Постановивши ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя суду першої інстанції загалом дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності його застосування.
Щодо доводів захисту, що розмір застави є непомірним з огляду на майновий та сімейний стан підозрюваного, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті, а згідно п.3 ч. 5 ст.182 цього Кодексу розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися, виходячи з даних про особу підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного, обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.
Водночас, під час визначення розміру застави не в повній мірі врахував вимоги ч.4 ст.182 та ч.3 ст.183 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, який є особою з інвалідністю ІІ групи, наявність у нього постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, перебування на його утриманні двох малолітніх дітей.
За таких обставин визначений розмір застави - 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1996800 грн, апеляційний суд вважає надмірним та таким, що не повною мірою відповідає принципу співмірності.
З урахуванням наведеного, а також доводів апеляційної скарги захисника, яка порушувала питання про зменшення розміру застави, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Водночас, оцінюючи обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного та вимоги ч.4 ст.182 та ч.3 ст.183 КПК України щодо визначення розміру застави, з урахуванням принципу співмірності, апеляційний суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків буде застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 грн. Одночасно розмір застави має достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню в частині визначення розміру застави, з постановленням нової ухвали апеляційним судом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2026 року, про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави скасувати в частині визначення розміру застави.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998400 гривень.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3