09 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/2150/26
Провадження № 11-сс/820/210/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницький в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2026 року, якою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 травня 2026 року включно, без визначення застави,
В провадженні слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 12026242000000382 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
23 березня 2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 прохає ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, підозрюваного та захисника, які прохали задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, яка вважала судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу захисника такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 N 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , в період часу з 19.03.2026 року по 21.03.2026 року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пов'язаних із домашнім насильством, під час словесного конфлікту із співмешканкою ОСОБА_8 , з якою перебував у сімейних відносинах, прийняв рішення про спричинення останній тяжких тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення шкоди здоров'ю, наніс ОСОБА_8 численні удари кулаками рук та ступнями ніг по тілу та голові, внаслідок чого спричинив умисні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: забою розміження тканини головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, субдуральної гематоми, субарахноідального крововиливу, у зв'язку з чим потерпіла померла за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, ОСОБА_7 підозрюється в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
В матеріалах судової справи містяться матеріали щодо обґрунтованості підозри саме у вчиненні вказаного злочину.
Крім того, колегія суддів бере до уваги і тлумачення поняття, «обґрунтованості підозри», надане Європейським судом з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р. Так, суд зазначив, що стосується ступеня «підозри», то суд перш за все хоче відмітити, що як вказано в його рішенні по справі Броуган та ін.., «стаття 5 п.1 «С» не передбачає, що слідчі органи повинні мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення або в момент - арешту, або в період тримання під вартою. Метою допиту під час затримання є подальше просування кримінального переслідування шляхом підтвердження, або усунення конкретної підозри, яка обґрунтовує арешт: факти, які викликали підозру ще не досягли того рівня, який є необхідним для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, яке відбувається на наступній стадії кримінального процесу.
Судом було встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_7 , у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя правильно вважав, що ризики переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів, з метою зміни останніми показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення, є достатньо високим.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини за яких вчинений злочин, в якому його підозрюють, існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя правильно вважав, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, так як жоден більш м'який запобіжний захід, на вказаній стадії досудового розслідування, не здатний запобігти ризикам, встановленим в судовому засіданні та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Суд може не обирати заставу як запобіжний захід у певних випадках, передбачених законом. Зокрема, застава може не застосовуватись, якщо злочин вчинено з насильством або погрозою його застосування, а також у деяких інших випадках, передбачених законом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2026 року, про обрання щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 20 травня 2026 року включно, без визначення застави - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді