Справа № 444/3647/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/213/26 Доповідач: ОСОБА_2
06 квітня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокаль, Сокальського району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, з середньою освітою, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 153 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
оскарженим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 162 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- ч. 3 ст. 153 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 26.07.2025 року, тобто з часу фактичного його затримання.
Вирішено питання речових доказів, арештованого майна.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 26 липня 2025 року, приблизно 01:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення статті 30 Конституції України, знаходячись на території господарства, у АДРЕСА_2 , яке належне на праві власності ОСОБА_9 , без її відома та дозволу, шляхом вільного доступу проник до будинку, чим порушив право останньої на недоторканість житла.
Окрім того, ОСОБА_7 , 26 липня 2025 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, знаходячись на території господарства, що в АДРЕСА_1 , за місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зайшов у приміщення кімнати, де в той час спала остання разом із своєю молодшою сестрою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підійшов до неї, користуючись безпорадним станом ОСОБА_10 , який виражався в тому, що вона спала, тим самим не могла чинити опір та вимагати припинення протиправних дій, нехтуючи її правом на статеву недоторканість, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, нахилився до потерпілої та почав цілувати її в губи, гладити по грудях та сідницях, тим самим вчинив насильницькі дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_10 .
На вказаний вирок захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити оскаржений вирок, призначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.1 ст.162, ч.3 ст. 153 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, нижче від найнижчої межі, а саме 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України та звільнити ОСОБА_7 від тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щопризначаючи остаточне покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції упереджено, недостатньо та не в повній мірі дослідив наявні дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є особою молодого віку, інвалідом з дитинства 3-ї групи загального захворювання, хворіє епілепсією, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 052966, від 26.08.2021 р., які надані стороною захисту та долучені до матеріалів справи. Має постійне місце проживання за адресою в АДРЕСА_1 , де проживає в цивільному шлюбі разом із гр. ОСОБА_12 , своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується наданими стороною захисту та долученими судом до справи копіями свідоцтв про народження дітей, і довідкою виданою старостою Деревнянського старостинського округу № 3, Жовківської міської ради Львівської області від 28.07.2025 р. № 498/14-06, які знаходяться на його утриманні, та потребують постійного догляду і виховання з батьківського боку. До затримання неофіційно працював на пилорамі в с. Деревня, та заробляв кошти на утримання сім'ї. За місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою виданою старостою Деревнянського старостинського округу № 3, Жовківської міської ради Львівської області від 28.07.2025 р. № 497/14-06. Раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Суд безпідставно не взяв до уваги усіх наявних пом'якшуючих його вину обставини, сімейного стану обвинуваченого, також того, що протиправними діями обвинуваченого потерпілій тілесних ушкоджень та шкоди здоров'ю не заподіяно і ніяких витрат з цього приводу вона не понесла, тому цивільного позову до обвинуваченого не заявлено. За таких обставин протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_7 не становлять великої небезпеки і до нього можливо застосувати положення ст.ст. 69, 75 КК України.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , законний представник потерпілої - ОСОБА_17 у судове засідання не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили. Відтак, колегія суддів постановила слухати справу за відсутності потерпілих та законного представника потерпілої, у відповідності до вимог ст. 405 КПК України, проти чого не заперечили інші учасники процесу.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора ОСОБА_8 , який заперечив проти апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_7 дотримано.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 153 КК України, за наведених у вироку суду обставин, та правильність кваліфікації його дій є вірним та в апеляційному порядку учасниками кримінального провадження не оскаржується.
Щодо призначеного судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання, то слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
У відповідності до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
При призначенні покарання, суд першої інстанції належним чином врахував усі конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, одне з яких, згідно положення ст. 12 КК України, є тяжким злочином (ч. 3 ст. 153 КК України), дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, посередньо характеризується, не одружений, згідно характеристики з місця проживання (а.с.22) проживає у цивільному шлюбі з якою мають четверо неповнолітніх дітей. Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є його щире каяття у вчиненому злочині. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком експерта та вчинення злочину у присутності дитини.
На переконання колегії суддів, із врахуванням суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, одне з яких проти статевої свободи та недоторканості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про призначення покарання ОСОБА_7 у межах санкцій ст.ст. 162 ч.1 та 153 ч. 3 КК України , із застосуванням положень ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі. Таке покарання є необхідним, достатнім та сприятиме виправленню та перевихованню обвинуваченого, запобігатиме вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень, не є занадто тяжким та відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.
Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції не надав оцінки даним про особу ОСОБА_7 та призначив надто суворе покарання не знайшли свого підтвердження. Той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває у цивільному шлюбі із ОСОБА_12 та має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не може вважатися досттньою підставою, що істотно знижує суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а з урахуванням вчинення ним кримінального правопорушення у сфері статевої свободи та недоторканості щодо неповнолітньої особи жіночої статі, перебування ОСОБА_7 на волі може бути підставою для продовження вчинення ним протиправних дій та становити небезпеку для його оточуючих в побуті, і даний факт не викликає сумнівів у стороннього спостерігача.
Відтак, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування вироку суду, оскільки є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування норм кримінального закону, що могли б бути підставами для скасування вироку суду першої інстанції, не встановлено, вирок суду першої інстанції є законним, вмотивованим та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
вирок Жовківського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 153 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою - у той самий строк з дня отримання копії такого рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4