Справа № 464/7830/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/215/26 Доповідач: ОСОБА_2
06 квітня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 02 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бориничі Жидачівського району Львівської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, зокрема, вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 11.05.2022, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, покарання відбув, судимість не погашена, востаннє вироком Сихівського районного суду міста Львова від 17.10.2025, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, покарання не відбув, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8
оскарженим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком суду та за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 17.10.2025, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з часу обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні (тримання під вартою), тобто з 11.11.2025.
Вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 20.07.2025 близько 17:25 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько», за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 12, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мережа-Сервіс Львів» (далі - ТОВ «Мережа-Сервіс Львів», код ЄДРПОУ 45432815), маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, під приводом купівлі продуктів харчування, підійшов до каси оплати товару магазину та поклав пакет з попередньо вибраним товаром. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 передав касиру магазину ОСОБА_9 попередньо заготовлені грошові кошти, які є сувенірними. В свою чергу, касир магазину ОСОБА_9 зрозуміла, що це сувенірні гроші, намагалася повернути товар, які останній склав у пакет, однак ОСОБА_6 вирвав пакет з товаром та вибіг із приміщення магазину, чим відкрито заволодів чужим майном, яке належить ТОВ «Мережа-Сервіс Львів», а саме: напоєм «Піт Буль» безалкогольним енергетичним сильногазованим, об'ємом 1 л., у кількості 1 шт., вартістю 20 грн. без ПДВ, шоколадом торгової марки «Рошен» «Lacmi» молочним з цілими лісовими горіхами, вагою 295 г., у кількості 1 шт., вартістю 109,98 грн. без ПДВ, йогуртом торгової марки «Радимо» лісові ягоди лактоімун 1,5% жиру, вагою 270 г., у кількості 1 шт., вартістю 21,05 грн. без ПДВ., сигаретами торгової марки «Winston Legend Blue», у кількості 1 шт., вартістю 126,65 грн. без ПДВ., запальничкою Бік Слім Асорті J23, у кількості 1 шт., вартістю 16,89 грн. без ПДВ., пакетом малим «Близенько» 7 кг., 30*50/50 майка, у кількості 1 шт., вартістю 1,40 грн. без ПДВ. В подальшому обвинувачений викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_6 заподіяв ТОВ «Мережа-Сервіс Львів» матеріальну шкоду на загальну суму 295,97 грн без ПДВ.
Окрім цього, ОСОБА_6 , 14.10.2025 близько 17:10 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Сім-23», за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 23, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс» (далі - ТОВ «Клевер Сторс», ЄДРПОУ 38273126), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгівельного прилавку майно, яке належить ТОВ «Клевер Сторс», а саме: каву «Монарх» мелену торгової марки «Якобз» 230 г., у кількості 2 шт., вартістю 206,35 грн. без ПДВ кожна, ковбасу «Казкову» варену торгової марки «М'ясний Хутір», вагою 0,534 г., вартістю за 1 кг. 123,12 грн. без ПДВ, вартістю за 0,534 г. - 65,75 грн. без ПДВ, яке заховав собі під куртку та направився до виходу із приміщення вказаного магазину.
В подальшому, ОСОБА_6 , будучи викритим керуючою магазину «Сім-23» - ОСОБА_10 , розуміючи, що його дії виявлені та бажаючи досягти своєї протиправної мети, продовжуючи свої злочинні дії, які переросли з таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), не реагуючи на вимогу ОСОБА_10 зупинитись та повернути викрадене, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення втік, а викраденим майно розпорядився на власний розсуд. Вказаними умисними, протиправними діями ОСОБА_6 заподіяв ТОВ «Клевер Сторс» матеріальну шкоду на загальну суму 478,45 грн. без ПДВ.
На вказаний вирок обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити оскаржений вирок, врахувати його щире каяття та сприяння розкриттю злочину, стан здоров'я. пом'якшити йому покарання до трьох років позбавлення волі та застосувати до нього положення ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора ОСОБА_7 , який заперечив проти апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 дотримано.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 розглядалось судом першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки ОСОБА_6 визнав винуватість, відтак суд першої інстанції обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за наведених у вироку суду обставин, та правильність кваліфікації його дій є вірним та в апеляційному порядку учасниками кримінального провадження не оскаржується і не може бути оскаржено.
Щодо призначеного судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання, то слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
У відповідності до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
При призначенні покарання, суд першої інстанції належним чином врахував усі конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке, згідно положення ст. 12 КК України, є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, його сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 хворіє на ряд захворювань (довідка №20 від 24.11.2025 р. а.с. 130), однак, враховуючи конкретні обставини справи , пояснення обвинуваченого, який зазначає, що отримує лікування в медичній установі, відсутність даних, що ОСОБА_6 не може по стану здоров'я перебувати в умовах слідчого ізолятора, підстав для пом'якшення призначеного покарання не вбачає.
На переконання колегії суддів, із врахуванням суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про призначення покарання ОСОБА_6 у межах санкції ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі. Таке покарання є необхідним, достатнім та сприятиме виправленню та перевихованню обвинуваченого, не є занадто тяжким та відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України. Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України колегією суддів не встановлено.
Відтак, доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування вироку суду, оскільки є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування норм кримінального закону, що могли б бути підставами для скасування вироку суду першої інстанції, не встановлено, вирок суду першої інстанції є законним, вмотивованим та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
вирок Сихівського районного суду м. Львова від 02 лютого 2026 року щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 186 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою - у той самий строк з дня отримання копії такого рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4