Справа № 461/1491/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/872/26 Доповідач: ОСОБА_2
08 квітня 2026 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2026 року про накладення арешту на майно,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
скаржниці ОСОБА_6 , її представника адвоката ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.03.2026 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025140000000165 від 20.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 а саме: мобільний телефон марки «iPhone 17 PRO MAX», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «iPhone 14»; мобільний телефон марки «iPhone 16 PRO MAX»; документи із вільними взірцями підпису та почерку ОСОБА_10 , а саме: 4 листка в клітинку із чорновими записами, 2 листка А4 із чорновими записами, оригінал декларації №0001-8КТК-83АО від 15.11.2021 на 1 арк., оригінал заяви від 14.12.2016 на 1 арк.
ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на телефон марки «iPhone 17 PRO MAX», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в цій частині.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою в частині накладення арешту на телефон марки «iPhone 17 PRO MAX», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , оскільки не відповідає критеріям речового доказу, передбачених ст.98 КПК України, такий не містить слідів скоєного кримінального правопорушення, є її особистою власністю, ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні не повідомлено підозри та особистий телефон ОСОБА_10 вилучено органом досудового розслідування.
Заслухавши доповідача та пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали клопотання і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та адвоката, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що у даному кримінальному провадженні існує сукупність вищезазначених підстав та розумних підозр вважати, що майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: телефон марки «iPhone 17 PRO MAX», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який за словами ОСОБА_6 належить їй, у повній мірі відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, а саме це є матеріальні об'єкти, що містять або можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
СУ ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025140000000165 від 20.08.2025, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
09.03.2026 в межах вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено наступні речі та документи: мобільний телефон марки «iPhone 17 PRO MAX», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «iPhone 14»; мобільний телефон марки «iPhone 16 PRO MAX»; документи із вільними взірцями підпису та почерку ОСОБА_10 , а саме: 4 листка в клітинку із чорновими записами, 2 листка А4 із чорновими записами, оригінал декларації №0001-8КТК-83АО від 15.11.2021 на 1 арк., оригінал заяви від 14.12.2016 на 1 арк. та цього ж дня постановою слідчого такі визнано речовими доказами, оскільки такі сам по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею за результатами розгляду клопотання слідчого правильно встановлено те, що стороною обвинувачення доведено існування підстав та розумних підозр вважати, що таке майно може бути доказом до вчинення кримінальних правопорушень, тому для того, щоб запобігти можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі вказаного майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, в тому можливих предметів вчинення кримінальних правопорушень.
На переконання суду апеляційної інстанції, на даній стадії досудового розслідування доводи, які викладені в апеляційній скарзі потребують додаткової перевірки, яка буде проведена в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що з протоколу обшуку від 09.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_6 будучи присутньою під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 , під час якого слідчим був вилучений телефон марки «iPhone 17 PRO MAX», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , не висловлювала жодних зауважень про належність цього телефону їй на праві власності (а.с.41-48), при цьому долучений до апеляційної скарги товарний чек від 12.01.2026 року про купівлю телефону марки «iPhone 17 PRO MAX», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 не свідчить про його придбання саме ОСОБА_6 ..
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання слідчого подане з метою збереження речових доказів та відповідає вимогам закону, а слідчий суддя обґрунтовано його задоволив з огляду на подальше встановлення органом досудового розслідування обставин кримінального провадження.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до обґрунтованого переконання про те, що оскаржувану ухвалу слідчого судді слід залишити в законній силі.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою безумовне скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10 березня 2026 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: