Унікальний номер справи 333/3033/26
Номер провадження 3/333/1174/26
08 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова Ірина Йосипівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює на ПрАТ «Дніпроспецсталь» інженером, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1ст. 184 КУпАП, -
У період часу з 17:50 до 18:10 год. 04.03. 2026 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у вказаний період часу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , на підґрунті конфлікту з матір'ю вжила пігулки «Єврофаст», в результаті чого отримала гостре медикаментозне отруєння, чим було порушено вимоги ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнала, підтвердила обставини справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення, підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 784676 від 12.03.2026 року, рапортами працівників поліції, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , протоколом огляду місця події від 04.03.2026 року.
Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП України передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-III, статтями 150, 180 СК України.
Частиною першою ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789, встановлено, що держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН).
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 150 СК України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
При цьому у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, тощо.
Суд проаналізував зібрані у справі докази, оцінив їх в сукупності та дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в ухиленні від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, доведена повністю. Її дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суд, враховує характер скоєного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка вину в інкримінованому правопорушенні визнала та щиро розкаялася, має на утриманні двох дітей, ступінь її вини у інкримінованому правопорушенні, конкретні обставини справи, на підставі ст. 22 КУпАП, вважає за необхідне звільнити її від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.22, ч.1 ст.184, ст.ст.276-284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Дану адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й.Наумова