Справа № 317/1619/26
Провадження № 3/317/660/2026
06 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
16.03.2026 року о 23 год. 57 хв., водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «ВАЗ-211440-110-30», державний номерний знак НОМЕР_2 , по трасі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», 453 км., с. Дніпрові Хвилі, Запорізького району, Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6810» ARBF-0412. Результат тесту №1885 позитивний - 1,74 ‰. Водія від керування транспортним засобом відсторонено, шляхом передачі тверезому водієві. Тим самим ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання призначене на 06.04.2026 р. правопорушниця ОСОБА_1 не з'явилась, за невідомою суду причиною, при цьому достовірно знаючи, що відносно неї складено протокол, який направлено до суду із зазначенням дати та часу його розгляду, про що свідчить її підпис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1). Крім того, ОСОБА_1 про розгляд судом протоколу було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушницею під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.17).
Суд вважає, що ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбачені ст. 268 КУпАП. Остання не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Неявку до суду ОСОБА_1 суд вважає способом захисту останньої з метою ухилення від притягнення її до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, провина ОСОБА_1 у вчиненому нею адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи:
- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№616872 від 17.03.2026 р, складеним відносно ОСОБА_1 , за обставинами вчиненого нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
Даний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
- довідкою інспектора адмінпрактики ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, згідно якої за базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має. Під час оформлення протоколу, згідно обліків даних «ГСЦ - посвідчення водія» ІТС ІПНП ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала. Згідно з базою даних ІТС ІПНП «ГСЦ-АМТ» транспортний засіб ВАЗ-211440-110-30», державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_2 (а.с.2);
- результатом тесту № 1885 приладу «Alcotest Drager 6810» ARBF-0412, відповідно до якого за результатами проведеного ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, тест позитивний - 1,74 ‰. ОСОБА_1 з результатом тесту згодна (а.с.3);
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager 6810» ARBF-0412 у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. З результатом проведеного огляду ОСОБА_1 згодна (а.с.4);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікатом калібрування алкотестера (а.с.5,6);
- рапортом поліцейського СРПП ВП №6 ЗРУП ГУНП Запорізькій області, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема поліцейським зазначено, що 17.03.2026 під час несення служби в період часу з 20:00 год. до 08:00 год., в зоні оперативного реагування 1604, на службовому автомобілі Рено 2051, спільно з поліцейським ОСОБА_3 , було зупинено транспортний засіб ВАЗ-2114 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В ході перевірки було встановлено, що дана громадянка знаходиться в стані сп'яніння та керувала без водійського посвідчення. Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративна постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.7);
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з виявленням поліцейським ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода, відповідно до якого ОСОБА_1 огляд у медичному закладі не проводився (а.с.8);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, якою зазначено наступне: 16.03.2026 приблизно о 23:00 год., вона зі своїм чоловіком ОСОБА_2 виїхали з с. Авнустинівки до АЗС, яке знаходиться в с. Дніпрові хвилі. Її чоловік перебував за кермом. Під час руху чоловікові стало погано і вона запропонувала сісти за кермо, але забула про те, що була випивша. Під час виїзду на трасу вона допустилася помилки, не зайняла крайню ліву полосу для повороту, внаслідок чого її було зупинено нарядом поліції і під час спілкування з нею, в неї були виявлені ознаки сп'яніння (а.с.9);
- письмовими поясненнями свідка події ОСОБА_2 , яким зазначено, що 16.03.2026 він виїхав на своєму автомобілі ВАЗ-2114 державний номерний знак НОМЕР_2 , з його цивільною дружиною ОСОБА_1 з с. Августинивка до АЗС, яке знаходиться в с. Дніпрові хвилі, щоб заправитися. Під руху йому стало погано, так як він хворіє на цукровий діабет і його жінка вирішила сісти за кермо. Про те, що вона була випивша він забув. Під час виїзду на трасу його дружина не зайняла крайню ліву полосу для повороту та допустила порушення, внаслідок чого їх зупинила поліція та виявила у його дружини ознаки сп'яніння (а.с.10);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6848706 від 17.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.11);
- фотокопією паспорта ОСОБА_1 з додатку «Дія» (а.с.12);
- фотокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.13);
- копією електронного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№616886 від 17.03.2026, складеному відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.9 «7» ПДР України (а.с.15);
- відеозаписом, який міститься на DVD-диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема факт керування останньою транспортним засобом та пропозиція поліцейського пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння у зв'язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння та проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810» ARBF-0412 (а.с.14).
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що також підтверджено і самою ОСОБА_1 , у викладених нею письмових поясненнях по суті правопорушення.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із п.2.9А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції.
За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядок).
Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначає, що суб'єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ-211440-110-30», державний номерний знак НОМЕР_2 підтверджується відеозаписами, з яких вбачається, що саме вона керувала даним транспортним засобом, що також не заперечується самою ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
З електронного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 616872 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.9 «а» ПДР України, який визначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що остання повинна понести адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
У ч. 2 ст. 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння. За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (зі змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати стягнення як додаткове у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Враховуючи, те що, в матеріалах справи наявна інформація про те, що ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія (а.с.2), то до неї неможливо застосувати поряд зі штрафом додаткове стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 33 40-1, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», без позбавлення права керування транспортними засобами.
У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя: Д.О. Каряка