09 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/7174/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» (далі - ТОВ «Компас», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025,
додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025,
постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026
у справі за первісним позовом Акціонерного товариства «Комінбанк» (далі - АТ «Комінбанк»)
до ТОВ «Компас»
про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544,00 грн,
та за зустрічним позовом ТОВ «Компас»
до АТ «Комінбанк»
про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033,39 грн,
ТОВ «Компас» 23.03.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема:
скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі №910/7174/25 (повний текст постанови складено 02.03.2026) в частині задоволення вимоги за первісним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544,00 грн і судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити повністю;
скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі №910/7174/25 в частині висновків, викладених у мотивувальній частині зазначених рішень про те, що договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 є розірваним з 30.09.2022;
скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі №910/7174/25 в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ТОВ «Компас», задоволення апеляційної скарги АТ «Комінбанк» щодо скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі №910/7174/25 в частині задоволення зустрічного позову та ухвалення в цій частині нового рішення, яким пункти 4, 5, 7 викладено у такій редакції: « 4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» - задовольнити частково. 5. Стягнути з Акціонерного товариства «Комінбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» заборгованість у розмірі 488 911 (чотириста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн 64 коп та судовий збір у розмірі 5 866 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість тисяч) грн 94 коп. 7. Зарахувати вимоги Акціонерного товариства «Комінбанк» в рахунок вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас», стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» заборгованість у розмірі 1 225 906 (один мільйон двісті двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шість) грн 89 коп», - та залишити в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі №910/7174/25 без змін;
скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі №910/7174/25 в частині відмови у стягненні судових витрат ТОВ «Компас» з АТ «Комінбанк» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з АТ «Комінбанк» на користь ТОВ «Компас» судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи №910/7174/25 Господарським судом міста Києва в повному обсязі у розмірі 125 600,60 грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, скаржник у касаційній скарзі просить зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі №910/7174/25 до остаточного розгляду справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 для розгляду справи №910/7174/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Верховний Суд ухвалою від 30.03.2026 касаційну скаргу ТОВ «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі №910/7174/25 залишив без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); визначивши, що для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно подати суду касаційну скаргу в новій редакції із визначенням підстав касаційного оскарження спірних судових рішень, встановлених частиною другою статті 287 ГПК України та надати документ на підтвердження доплати судового збору в сумі 1 069,02 грн. Встановлено скаржникові строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 30.03.2026 у справі №910/7174/25 представник скаржника 03.04.2026 через Електронний суд подав до Верховного Суду заяву, у якій викладена нова редакція касаційної скарги ТОВ «Компас» та додана платіжна інструкція від 30.03.2026 № 92 про доплату судового збору у сумі 1 069,02 грн.
Скаржник подав матеріали усунення недоліків касаційної скарги у межах строку, встановленого Судом ухвалою від 30.03.2026 у справі №910/7174/25.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
ТОВ «Компас» у касаційній скарзі (нова редакція) із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення від 29.10.2025 та постанову від 18.02.2026 у справі №910/7174/25, неправильно застосували норми матеріального права, а саме:
- статтю 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - суди залишили поза увагою правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5429/18, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 15.10.2020 у справі №904/5525/18, від 14.05.2020 у справі №910/7515/19 щодо застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки);
- статтю 1212 ЦК України - суди залишили поза увагою правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19) про те, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України;
- статтю 1212 ЦК України - суди залишили поза увагою правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №185/446/18 (провадження №61-434св20), від 11.01.2023 у справі №548/741/21 (провадження №61-1022св22) про те, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї немає зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів;
- із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та порушили норми процесуального права, а саме:
- частину другу статті 237 ГПК України - суди не звернули уваги, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог;
- частину першу статті 75 ГПК України - суди не врахували, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом;
- частини першу, четверту та п'яту статті 236 ГПК України - суди не здійснили повного та всебічного з'ясування обставин, на які посилалося ТОВ «Компас» та не дослідили належним чином усі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності;
- також судами при ухваленні додаткового рішення від 18.11.2025 та постанови від 09.03.2026 у справі №910/7174/25 суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, а саме:
- частину четверту статті 126 ГПК України, статтю 627 ЦК України та статтю 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" - суди не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №922/3812/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- частини першу, четверту та п'яту статті 236 ГПК України - суди не здійснили повного та всебічного з'ясування обставин, на які посилалося ТОВ «Компас» у заяві про ухвалення додаткових судових рішень та не дослідили належним чином усі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Компас» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Отже, суд доходить висновку, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30.03.2026 у справі №910/7174/25, в межах строку, встановленого Судом, усунуто недоліки касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 294 ГПК України унормовано, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги (нова редакція) не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, ураховуючи дату ухвалення та складення повного тексту.
Щодо поданого ТОВ «Компас» клопотання про зупинення виконання рішення суду у справі №910/7174/25.
У клопотанні про зупинення виконання спірного судового рішення скаржник із посиланням на приписи статті 294 ГПК України, просить Суд зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі №910/7174/25 до остаточного розгляду справи. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає про те, що виконання оскаржуваної постанови до завершення касаційного провадження може призвести до істотного порушення прав та законних інтересів ТОВ «Компас», оскільки передбачає фактичне вибуття значної суми грошових коштів з його господарського обороту; вказує на ризик ускладнення або неможливості відновлення становища, яке існувало до виконання судового рішення; звертає увагу, що повернення грошових коштів у разі задоволення касаційної скарги вимагатиме ініціювання додаткових судових або виконавчих процедур, які призведуть до невиправданих витрат часу та ресурсів, а також неповернення або затягування повернення коштів; негайне виконання постанови істотно вплине на фінансовий стан ТОВ «Компас» та може ускладнити здійснення ним поточної господарської діяльності, включаючи виконання договірних зобов'язань перед контрагентами та працівниками; поряд з цим зазначає, що зупинення виконання постанови не призведе до порушення прав АТ «Комінбанк», оскільки має тимчасовий характер і спрямоване виключно на забезпечення ефективного касаційного перегляду справи та збереження балансу інтересів сторін до остаточного вирішення спору.
Проаналізувавши чинне законодавство та доводи, наведені скаржником у клопотанні про зупинення виконання спірного судового рішення у справі, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання спірного судового рішення унормоване положеннями частини першої статті 332 та частиною четвертою статті 294 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Водночас Верховний Суд звертається до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19, відповідно до якої: «Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин».
Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Верховний Суд виходить з того, що вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, необхідно враховувати необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, перешкоди його виконання, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Сумніви скаржника щодо дотримання попередніми судовими інстанціями норм права під час постановлення оскаржуваних судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання або дії оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама собою незгода учасника судового процесу із судовими рішеннями не є достатньою підставою для зупинення їх виконання або дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Твердження про ризик ускладнення або неможливості відновлення становища та те, що повернення грошових коштів у разі задоволення касаційної скарги вимагатиме ініціювання додаткових судових або виконавчих процедур, які призведуть до невиправданих витрат часу та ресурсів, а також неповернення або затягування повернення коштів не є безумовною і достатньою підставою, яка засвідчує неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування, а тому не є очевидною / безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваного судового рішення, що набрало законної сили і є обов'язковим до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Верховний Суд під час розгляду доводів заявника наголошує, що ГПК України передбачає інструмент повернення виконання судового рішення, зокрема у статті 333 ГПК України унормовано питання про поворот виконання рішення, постанови у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання.
Суд має право зупинити виконання судового рішення, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати своє клопотання належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх виконання у разі, якщо рішення буде скасовано.
Клопотання ТОВ «Компас» про зупинення виконання оскаржуваного рішення у цій справі зазначеному вище не відповідає та не доводить, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасоване, і не свідчить про наявність підстав для застосування статті 294 ГПК України.
За таких обставин Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано / обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання судового рішення, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, зупинення виконання судового рішення в силу статті 294 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення з урахуванням відсутності у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих та підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №910/7174/25, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/7174/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 12 травня 2026 року о 12:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Учасник справи має право подати відзив на касаційну скаргу до 24 квітня 2026 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі №910/7174/25 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Суд роз'яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду, враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану, сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Витребувати матеріали справи №910/7174/25 Господарського суду міста Києва за первісним позовом Акціонерного товариства «Комінбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» про розірвання договору і стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544,00 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» до Акціонерного товариства «Комінбанк» про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033,39 грн.
7. Копії ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов