08 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/1405/14 (910/16475/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026
у справі №910/1405/14 (910/16475/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І.
до Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище",
про визнання недійсним правочину,-
в межах справи №910/1405/14
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"
про банкрутство,-
Провадження у справі №910/1405/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014. Постановою Господарського суду м. Києва від 08.04.2015 боржника визнано банкрутом та застосовано до нього ліквідаційну процедуру.
ТОВ "Хліб інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О. І. звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича про визнання недійсним договору доручення №14/01-01 від 21.01.2014.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, у позові відмовлено.
Постановою Верховного суду 13.06.2023 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, а справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.08.2023 відмовлено в задоволенні позову повністю, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І. залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2023 у справі №910/1405/14(910/16475/21) - без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) скасовано; справу №910/1405/14 (910/16475/21) направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб інвестбуд" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.07.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) скасовано. Справу № 910/1405/14 (910/16475/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.11.2025) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір доручення № 14/01-01 від 21.01.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (ідентифікаційний номер 33307354) та фізичною особою-підприємцем Винниченко Юрієм Валентиновичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Винниченко Юрій Валентинович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) з перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) задовольнити повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) скасувати повністю. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" про визнання недійсним договору доручення № 14/01-01 від 21.01.2014 відмовити повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) залишено без змін.
До Верховного Суду від Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Хліб Інвестбуд" про визнання недійсним договору доручення № 14/01-01 від 21.01.2014 відмовити повністю. Закрити провадження у справі №910/1405/14 (910/16475/21) за заявою ліквідатора ТОВ "Хліб Івестбуд" Демчана О.І. про визнання недійсним договору доручення №14/01-01 від 21.01.2014, укладеним між ФОП Винниченко Юрій Валентинович та ТОВ "Хліб Інвестбуд", з огляду на порушення позивачем положення статті 6 ГПК України, та не врахуванням судами під час розгляду справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1405/14 (910/16475/21) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2026 касаційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України; надано скаржнику строк, який становить 10 днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, шляхом надання письмових пояснень з конкретизацією визначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу.
05.04.2026 до Верховного Суду від Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" надійшло клопотання про усунення недоліків.
На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник вказує, що підставлю касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
В обґрунтування вказаної підстави скаржник вказує, що Північним апеляційним господарським судом прийнято рішення, яке не відповідає правовим висновкам Касаційного господарського суду Верховного Суду, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №916/1979/13, від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 17.03.2020, у справі № 10/5026/995/2012, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 1/157-09-5588(916/2070/20), від 21.07.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20), в частині, що стосується визначення початку та спливу строку перебігу позовної давності у справах про банкрутства, зокрема й в частині по відношенню до особи-ліквідатора.
ФГ "Агроінвест-Топилище" зазначає про самостійне втручання суду у сталість судової системи щодо визначення початку та спливу строку перебігу позовної давності у справах про банкрутства, зокрема й в частині по відношенню до особи-ліквідатора, відповідно до вказаних, зокрема вище правових позицій, а також оцінки правильного обрання позивачем способу захисту власного порушеного права лише однією вимогою без визначення подальших правових наслідків, що створило хаос у нібито захищеному судом праві позивача із наслідками для скаржника, на яких неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (п. 6.21 постанови від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, п. 52 постанови від 02.02.2021 у справі №925/642/19, п. 76 постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18, п. 155 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц тощо), в частині, що стосується обранням позивачем неналежного способу захисту своїх прав, як самостійної підстави для відмови у позові.
Крім того, скаржник посилається на та такі правові висновки Верховного Суду, які не були враховані судами попередніх інстанцій:
- вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18). Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №203/5561/16, від 26.10.2022 у справі №161/2915/20, від 26.10.2022 у справі №570/2615/17;
-застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19.
ФГ «АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ» звертає увагу на те, що поза увагою та без належної процесуальної правової оцінки як судом апеляційної інстанції, так і місцевим господарським судом залишено факт обрання позивачем неналежного способу захисту власного порушеного права, та у зв'язку із цим чинним законодавством в імперативному значенні визначено як окрема підстава про необхідності відмови у їх задоволенні. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, адже не призводить до поновлення майнових прав позивача.
ФГ "Агроінвест-Топилище" просить врахувати, що в постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №910/19668/21 узагальнено висновки щодо застосування норм права під час розгляду справ про визнання недійсними договорів та обрання при цьому ефективного способу захисту.
Також скаржник вказує, що до позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі №362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16, від 26.05.2021 р. у справі № 5023/2005/12.
Вважає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2021 р. у справі № 902/1255/15 (902/398/20)).
Зазначає, що як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (такої усталеної практики дотримується Верховний Суд у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №916/1979/13, від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 17.03.2020, у справі № 10/5026/995/2012, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2021 р. у справі № 1/157-09-5588(916/2070/20), від 21.07.2021 р. у справі № 910/8137/19 (910/13186/20)).
За доводами скаржника, в матеріалах справи №910/1405/14 (910/16475/21) були та є відсутні докази отримання ліквідатором Демчан О.І. згідно акту інформації із аналізом дебіторської заборгованості банкрута, де вбачається його обізнаність із порушенням прав позивача саме зі сторони як відповідача, та зокрема й скаржника. У позові лише міститься текстове «відсилочне» посилання, що «такий акт знаходиться в межах справи №910/1405/14» Втім, позивачем не було долучено такий акт до даної справи як відокремленого позовного провадження. В матеріалах справи не існує жодних доказів та дій, які свідчать про переривання строку перебігу позовної давності.
Таким чином, ФГ "Агроінвест-Топилище" вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, та встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Скаржник також зазначає про наявність підстав для скасування постанови Північно апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) з огляду на порушення позивачем приписів статті 6 ГПК України та не врахуванням даного порушення судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.
Про необхідність зареєструвати електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» юридичною особою, яку визнано банкрутом неодноразово зазначав Верховний Суд в ухвалах від 29.09.2025 у справі №911/899/22(911/3490/22), від 26.01.2026 у cправі №910/5808/20, від 28.11.2025 у справі № 911/101/21 (911/553/25), оскільки чинне законодавство не містить в собі виключень, які б звільняли юридичну особу від обов'язку зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи при визнанні її банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури.
Разом з тим, станом на 12.03.2026 у юридичної особи банкрута - ТОВ "Хліб Інвестбуд", був відсутній електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Такий кабінет, було зареєстровано лише 13.03.2026. Таким чином, в порушення вимог статті 6 ГПК України, починаючи із 18.10.2023, всі процесуальні документи у цій справі, які вплинули ні вирішення спору по суті, були подані ліквідатором, арбітражним керуючим Демчан О.І., від імені та в інтересах банкрута - ТОВ "Хліб Інвестбуд", який не мав зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мали бути судами поверненні заявнику, тобто позивачу у цій справі.
Відтак, із врахуванням норм та положень ГПК України, правових позицій Верховного Суду щодо застосування статті 6 ГПК України та наслідків щодо її не застосування, ФГ "Агроінвест-Топилище" просить закрити провадження у справі №910/1405/14 (910/16475/21) за заявою ліквідатора ТОВ "Хліб Інвестбуд" Демчана О.І. про визнання недійсним договору доручення №14/01-01 від 21.01.2014.
Крім того, скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження, водночас належні обґрунтування вказаної підстави у касаційній скарзі та у заяві про усунення недоліків відсутні.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище".
Крім того, ФГ "Агроінвест-Топилище" у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення дії та виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) до закінчення її перегляду в касаційному порядку, в обґрунтування якого вказує, що ФГ "Агроінвест-Топилище" нестиме тягар безпідставної відповідальності третьої особи (виходячи із обґрунтувань та доводів касаційної скарги), а також неможливості повернення до попереднього стану свого становища - адже, на сьогодні ліквідатором вживаються заходи щодо повторного отримання коштів від ФГ "Агроінвест-Топилище", в той час як договір доручення було визнано недійсним, який укладено із відповідачем, скаржник змушений буде понести значні витрати та зусилля у відновленні свого матеріального становища.
Абзацом 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії або виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його клопотання та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або неможливість повернення до первісного стану завдасть істотної шкоди охоронюваним законом інтересам.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням норм права не свідчить щодо автоматичного їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання (дії) судового рішення.
Необхідно зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
При цьому, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов'язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.
З огляду на викладене та у зв'язку з тим, що у касаційній скарзі відсутні докази, які підтверджують необхідність зупинення дії або виконання вказаного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 08.04.2026, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) та призначено до розгляду касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича у справі №910/1405/14 (910/16475/21) на 03 червня 2026 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
Зважаючи на те, що касаційні скарги Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича та Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" подані на одні і ті ж судові рішення у справі №910/1405/14 (910/16475/21), колегія суддів вважає за необхідне об'єднати в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційними скаргами Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича та Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище".
Керуючись ст. ст. 234, 235, 288, 290, 292, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21).
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" у справі №910/1405/14 (910/16475/21) на 03 червня 2026 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 20 травня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. У задоволенні клопотання Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" про зупинення виконання та дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовити.
5. Об'єднати в одне касаційне провадження, касаційні провадження за касаційними скаргами Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича та Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" у справі №910/1405/14 (910/16475/21).
6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік