08 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/1262/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,
розглянувши заяву про самовідвід суддів Баранця О. М., Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,
у справі № 914/1262/25
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 4"
до Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Міністерство освіти і науки України,
про зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Бортник О. Ю.
від 11 листопада 2025 року
та на постанов Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желіка М. Б.
від 05 лютого 2026 року (повний текст складений 16 лютого 2026 року)
06 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на рішення Господарського суду Львівської області від 11 листопада 2025 року, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03 грудня 2025 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2026 року у справі № 914/1262/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2026 року для розгляду судової справи № 914/1262/25 за касаційною скаргою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка був визначений склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О. ухвалою від 16 березня 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 914/1262/25 за касаційною скаргою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03 грудня 2025 року та відкрив касаційне провадження у справі № 914/1262/25 за касаційною скаргою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на рішення Господарського суду Львівської області від 11 листопада 2025 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2026 року, призначив розгляд касаційної скарги Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на 09 квітня 2026 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
При вивченні матеріалів касаційної скарги Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка у справі № 914/1262/25 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі: Баранця 0. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О. встановила, що при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи № 924/450/23 між суддями був порушений встановлений чинним процесуальним законодавством порядок визначення суддів для розгляду цієї справи з огляду на таке.
За змістом частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням, зокрема спеціалізації.
Як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2026 року, справа № 914/1262/25 була розподілена між суддями судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів, тобто як справа у спорі, що виник з корпоративних відносин.
Однак, категорія зазначеної справи не відноситься до корпоративних спорів з огляду на таке.
За змістом пунктів 3, 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
За змістом статті 4, частини першої статті 20 Господарського кодексу України сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), або учасники юридичної особи, які володіють корпоративними правами, у тому числі учасник, який вибув.
Отже, справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи. Такий правовий висновок Верховного Суду викладений, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 904/2194/17 та від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17.
Як вбачається, предметом спору у справі № 914/1262/25 є вимоги позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 4" про зобов'язання відповідача - Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка передати йому (позивачу) технічну документацію на будинок, а саме: технічний паспорт, проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем та план земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не передає позивачу технічну та іншу документацію на будинок, за відсутності якої позивач позбавлений права брати участь у програмах з енергоефективності, належно здійснювати функції з управління багатоквартирним будинком.
Отже, спір у справі № 914/1262/25 не є спором з корпоративних відносин між юридичною особою та її учасником / учасниками (засновниками, акціонерами, членами) або між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи щодо створення, діяльності, управління чи припинення діяльності такої юридичної особи. Зазначений спір виник між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та балансоутримувачем багатоквартирного будинку, за яким багатоквартирний будинок закріплений на праві господарського відання, тобто між двома суб'єктами господарювання щодо виконання відповідачем перед позивачем передбаченого законом, зокрема статтею 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статтею 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обов'язку з передачі Об'єднанню проектної та технічної документації на багатоквартирний будинок, що узгоджується з пунктом 15 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого до юрисдикції господарських судів відносяться інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Позов у цій справі поданий на захист права Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо управління спільним майном багатоквартирного будинку. При цьому, корпоративні права та / або інтереси, зокрема на управління юридичною особою, не визначені позивачем об'єктом його судового захисту, позивач не обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав та / або інтересів. Позивач не є учасником (засновником) відповідача.
Отже, з огляду на суб'єктний склад учасників спору, предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин, визначений позивачем об'єкт судового захисту, спір у цій справі № 914/1262/25 не має ознак корпоративного спору, передбаченого пунктами 3, 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу.
Крім того, слід зазначити, що справи № 910/6167/18, № 904/1878/19, № 904/1653/20, № 914/2874/23, № 925/425/24 з подібними до цієї справи № 914/1262/25 правовідносинами також не мали характеру корпоративних. Категорія зазначених справ в Єдиному державному реєстрі судових рішень була визначена, як «Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов'язань».
З огляду на викладене вважаємо, що згідно з додатком № 1 до наказу ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622 «Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ» у чинній редакції категорією цієї справи № 914/1262/25 є: «Справи у спорах, щодо недоговірних зобов'язань; Спонукання виконати або припинити певні дії», що відповідає коду класифікації 210010000.
За змістом частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів.
Частинами шостою та сьомою статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у Касаційному господарському суді обов'язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): банкрутство; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 4 від 05 грудня 2017 року «Про утворення судових палат Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду» у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду були утворені такі судові палати:
- для розгляду справ про банкрутство;
- для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;
- для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів;
- для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 січня 2024 року № 1 були затверджені склад судових палат Касаційного господарського суду, персональний склад постійних колегій суддів у складі судових палат Касаційного господарського суду, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду для розгляду конкретних категорій справ.
Відповідно до додатку 3 до зазначеного рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 січня 2024 року № 1 (у редакції рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2024 року № 7) справи у спорах щодо недоговірних зобов'язань за кодами Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ 210000000 - 210030000 (у тому числі і справи у спорах за кодом класифікації 210010000 «Спонукання виконати або припинити певні дії») належать до спеціалізації суддів трьох судових палат, а саме: 1) судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; 2) судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів; 3) судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.
Однак, як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 914/1262/25 між суддями від 06 березня 2026 року, при здійсненні автоматизованого розподілу цієї справи була неправильно визначена категорія спору - «Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин», до якої ця справа не належить, з огляду на що визначення складу суду для розгляду цієї судової справи було помилково здійснене виключно серед суддів однієї судової палати - для розгляду справі щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. При цьому, враховуючи те, що категорією цієї справи № 914/1262/25 є: «Справи у спорах, щодо недоговірних зобов'язань; Спонукання виконати або припинити певні дії», що відповідає коду класифікації 210010000, то вважаємо, що судді двох інших судових палат (для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством та для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності) були безпідставно виключені з автоматизованого розподілу судової справи № 914/1262/25 між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
При цьому, слід зазначити, що автоматизований розподіл судових справ № 910/6167/18, № 904/1878/19, № 904/1653/20, № 914/2874/23, № 925/425/24 з подібними до цієї справи № 914/1262/25 правовідносинами здійснювався не лише серед суддів судової палати для розгляду справі щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів, а серед усіх суддів судових палат, до спеціалізації яких віднесені справи у спорах щодо недоговірних зобов'язань (коди Класифікатора 210000000 - 210030000).
З огляду на викладене при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи № 914/1262/25 був порушений встановлений чинним процесуальним законодавством порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Отже, враховуючи зазначене вище, наведені у заяві суддів Баранця О. М., Кролевець О. А., Мамалуя О. О. про самовідвід у справі № 914/1262/25 обставини у розумінні положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України є підставою для самовідводу зазначених суддів у розгляді цієї справи.
Згідно з частинами першою, другою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Керуючись статтями 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О. про самовідвід у справі № 914/1262/25 задовольнити.
2. Справу № 914/1262/25 передати на повторний автоматизований розподіл.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй