8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"09" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1208/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши матеріали
позовної заяви Управління освіти Ізюмської міської ради
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків
про стягнення коштів 58 844,28 грн.
Управління освіти Ізюмської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків про стягнення основного боргу 57 618,77 грн за спожиту електроенергію, послуги з розподілу та перетікання електричної енергії, інфляційних втрат 751,93 грн та 3% річних 473,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2023 між сторонами укладено Договір оренди нерухомого комунального майна № 60, відповідно до якого Управління освіти Ізюмської міської ради виступає балансоутримувачем майна. На виконання зазначеного договору, з метою забезпечення відшкодування витрат балансоутримувача на оплату комунальних послуг, сторонами передбачалось укладення окремого договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з її розподілу, у тому числі перетікання реактивної електричної енергії. Разом з тим, відповідач, на якого покладено обов'язок з оплати (компенсації) вартості спожитих комунальних послуг, ухилився від підписання договору про відшкодування витрат № 112/25 від 01.12.2025 та не здійснив компенсацію вартості фактично спожитої електричної енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 57 618,77 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано 3 % річних у сумі 473,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 751,93 грн.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Відповідно до частин 1-5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу встановлює імперативну норму, за якою у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на те, що ціна спору у справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також приймаючи до уваги характер спірних правовідносин і предмет доказування, які вказують на незначну складність справи, справа № 922/1208/26 є малозначною та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Як убачається зі змісту поданої позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення, окрім суми основного боргу, також інфляційні втрати та 3% річних. Проте, ані в тексті позовної заяви, ані в доданому розрахунку не визначено конкретної дати початку виникнення прострочення та періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За відсутності належної деталізації розрахунків суд позбавлений можливості перевірити правильність їх здійснення, відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, що, у свою чергу, зумовлює необхідність безпосереднього дослідження відповідних доказів та надання позивачем суду відповідних пояснень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про залучення третьої особи на стороні позивача - Виконавчий комітет Ізюмської міської ради.
В обгрунтування вказаного клопотання зазначив, що Виконавчий комітет Ізюмської міської ради є стороною договору оренди комунального майна № 60 від 15.02.2023 та власником відповідного майна, у зв'язку з чим саме на підставі його рішення позивача було визначено балансоутримувачем та наділено правом звернення до суду з вимогами про відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги. З огляду на викладене, заявник вважає, що судове рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Виконавчого комітету Ізюмської міської ради як власника майна та сторони правовідносин оренди.
Згідно зі ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу стягнення витрат балансоутримувача за використану орендарем електричну енергію та послуги з її розподілу у межах правовідносин, що виникли на підставі договору оренди комунального майна № 60 від 15.02.2023. При цьому Виконавчий комітет Ізюмської міської ради є стороною зазначеного договору оренди та власником відповідного комунального майна, а позивач - Управління освіти Ізюмської міської ради - визначений балансоутримувачем цього майна саме на підставі рішення Виконавчого комітету. Отже, правовідносини, з яких виник спір, безпосередньо пов'язані з реалізацією повноважень Виконавчого комітету Ізюмської міської ради як власника майна та сторони договору оренди, у межах яких визначено порядок користування майном та розподіл витрат, пов'язаних з його утриманням. З урахуванням предмета спору та характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що прийняте у справі рішення може вплинути на права та обов'язки Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, як власника майна та сторони договору оренди №60 від 15.02.2023, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та залучити до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Ізюмської міської ради.
Керуючись статтями 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу № 922/1208/26 розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
3. Призначити судове засідання на "06" травня 2026 р. о 12:00 год.
4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 102.
5. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Ізюмської міської ради (64309, м. Ізюм. Площа Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04058806).
6. Запропонувати позивачу надати суду письмові пояснення щодо здійснених ним розрахунків заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зокрема із зазначенням періодів нарахування, а також обґрунтуванням дати початку виникнення прострочення грошового зобов'язання, з якої Позивачем розпочато нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
7. Відповідачу, відповідно до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено строк 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду, а докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.
8. Позивачу, відповідно до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк на подання до суду відповіді на відзив - 5 (п'ять) календарних днів з дня його отримання. Копію відповіді на відзив та доданих до неї документів позивач зобов'язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відповіді на відзив до суду, а докази надіслання надати суду разом із відповіддю на відзив.
9. Відповідачу, відповідно до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив - 5 (п'ять) календарних днів з дня її отримання. Зобов'язати відповідача надіслати (надати) заперечення та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такого заперечення до суду. Докази такого надіслання надати суду.
10. Запропонувати третій особі у строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів сторонам.
11. Повідомити сторін про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
12. Рекомендувати учасникам справи подавати до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у суду матеріалів або інші процесуальні документи не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Процесуальні права та обов'язки реалізовувати з використанням Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або шляхом направлення документів засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЮ.Ю. Мужичук
Примітка: У зв'язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.